Відкрити головне меню

Іоанна Хмелевська (пол. Joanna Chmielewska, уроджена Ірена Барбара Іоанна Беккер (пол. Irena Barbara Joanna Becker), у шлюбі — Кун (пол. Kuhn); 2 квітня 19327 жовтня 2013) — польська письменниця, автор іронічних детективів, одна із засновниць цього жанру, єдина жінка-письменниця, яка зазнала європейського успіху у цьому жанрі.

Іоанна Хмелевська
Joanna Chmielewska
Ім'я при народженні Ірена Барбара Іоанна Беккер
Псевдо Іоанна Хмелевська
Народилася 2 квітня 1932(1932-04-02)
Варшава,
Польща Польща
Померла 7 жовтня 2013(2013-10-07) (81 рік)
Варшава, Польща Польща
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність прозаїк
Alma mater Faculty of Architecture of Warsaw University of Technology[d]
Мова творів польська
Роки активності 19642013
Жанр іронічний детектив
Magnum opus The Wedge[d]
Премії Премія Голови Ради Міністрів (1989), премія "АО ЕМПік"(2000, 2001)
Сайт: www.chmielewska.pl

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

БіографіяРедагувати

Іоанна Хмелевська народилась 2 квітня 1932 року у Варшаві у сім'ї директора банку. Вихованням майбутньої письменниці займалися здебільшого жінки — бабуся та дві тітки, Тереса і Люцина. Остання мала особливий вплив на формування світогляду майбутньої письменниці — Люцина працювала журналісткою.

У 1939 році, коли Польщу окупував Третій Рейх, Хмелевська була змушена покинути навчання у школі. Шкільну програму Іоанна спочатку засвоювала разом із тіткою Люциною, а у 1943 році її віддали до інтернату при монастирі Воскресіння Господнього у Варшаві. Після закінчення гімназії, вже у повоєнній Польщі, Хмелевська вступила до Архітектурної академії.

Хмелевська ніколи не вважала, що з неї вийде видатний архітектор. Одного разу, коли вона була у Франції, письменниця побачила невеличку капличку в Орлі і зрозуміла: їй такого ніколи не створити.

У 60-х роках Іоанна Хмелевська полишає основну професію і починає заробляти письменницькою працею. Перший її роман «Клин» був написаний в 1964 році. Проте опублікували його лише 1973 року. Саме цей роман став справжнім проривом у творчості письменниці. Всього в «арсеналі» Хмелевської понад 60 книг[1]. Здебільшого це іронічні романи, є також публіцистичні твори, і «Автобіографія» в семи частинах.

Особисте життяРедагувати

Офіційно пані Іоанна виходила заміж один раз — у віці 18 років за старшого за неї на три роки чоловіка на ім'я Станіслав. У цьому шлюбі Іоанна народила двох синів — Єжи (народ. у 1951) і Роберта (народ. у 1956).

Єжи навчався в університеті радіо та електроніки у Варшаві, після чого поїхав на заробітки до Алжиру. Повернувшись до Польщі, певний час займався вирощуванням печериць. Мати із задоволенням допомагала йому у цій справі. Двічі одружений, має доньку Кароліну.

Роберт також був заробітчанином у Алжирі, також двічі одружений. Нині з донькою та дружиною проживає у Канаді. Має доньку Моніку, спеціаліста в галузі ІТ, заміжня за однокурсником, проживає в Торонто. Багато часу разом із бабусею Іоанною подорожувала до Франції та гостювала у Польщі.

Пані Іоанна дуже любила відпочивати у Франції — здебільшого у водолікарнях на узбережжі Бретані. Письменниця також мала чимало захоплень: забіги, брідж, колекціонування марок та бурштину, виготовлення намиста, ворожіння на картах, виготовлення композицій з сухих трав. Пані Іоанна також чудово стріляла, вишивала, вправно кермувала, обожнювала кицьок.

Пані Іоанну чудово знали за її пристрасть до гри у карти. Сама письменниця неодноразово жартувала, що в карти навчилась грати раніше, ніж розмовляти.

Померла Іоанна Хмелевська 7 жовтня 2013 року у рідній Варшаві на 82-му році життя[2][3]..

ВизнанняРедагувати

Іоанна Хмелевська — володар численних літературних премій, зокрема Премії Голови Ради Міністрів за творчість для дітей та юнацтва (1989), дворазовий лауреат премії «АО ЕМПіК», найбільшої у Польщі мережі продажу медіа-носіїв (2000, 2001).

ДжерелаРедагувати

1. Біографія Іоанни Хмелевської: http://ria.ru/spravka/20131007/968387231.html (07.10.2013)

ПриміткиРедагувати