Інґеборґа Шведська
Інґеборґа Маґнусдоттер Шведська (дан. Ingeborg Magnusdatter af Sverige; (1277 
, Швеція — 15 серпня 1319 , Роскілле )) — королева-консорт Данії, дружина короля Данії Еріка VI. Донька короля Швеції Маґнуса Ладулоса та Гельвіґи Гольштейнської. Черниця.
| Інґеборґа Шведська | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народилася | 1277 Швеція |
| Померла | 15 серпня 1319 Роскілле, Данія |
| Поховання | Церква Святого Бендта |
| Країна | Королівство Данія |
| Діяльність | консортка, черниця |
| Посада | Королева Консорт Даніїd |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Фолькунги |
| Батько | Магнус III Ладулос[1] |
| Мати | Гедвіґа Гольштейнська[1] |
| Брати, сестри | Valdemard, Біргер Магнусон і Eric Magnussond |
| У шлюбі з | Ерік VI (король Данії) |
| Діти | Valdemar Erikssond[1], Erik Erikssond[1] і Magnus Erikssond[1] |
Життєпис
ред.Інґеборґа 1277 року в родині короля Швеції Магнуса III та Гедвіги Гольштейнської.
У 1288 році між Інґеборґою та королем Данії Еріком VI був укладений шлюб, проте весілля відбулося лише в 1296 році в Гельсінгборзі. Шлюб був частиною династичної політики: у 1298 році її брат, король Швеції Бірґер одружився з сестрою чоловіка, принцесою Мартою Данською. Шлюб не міг відбутися до 1297 року через конфлікт між її чоловіком і архієпископом Єнсом Грандом.
Королева Інґеборґа описується як красива і ніжна. Вважається, що вона не відігравала жодної політичної ролі. У неї було вісім синів, всі померли в дитинстві, а також шість викиднів. Різні джерела повідомляють, що дітей було від восьми до чотирнадцяти; у будь-якому випадку її численні вагітності закінчувалися або викиднями, або народженням дітей, які незабаром помирали.
Вона з чоловіком були союзниками її старшого брата, короля Бірґера і сестри Маґнуса Марти Шведської під час боротьби за шведський трон: вони дали притулок їхньому синові в 1306 році, а в 1318 році самі Бірґер та Марта знайшли у них укриття.
У 1318 році королева Інґеборґа народила сина, який вижив при народженні: вона показала його народу із свого екіпажу — дитина вислизнула з її рук, впала на бруківку і зламала шию.
Після цього Інґеборґа з туги пішла в монастир у Роскілле. Згідно з однією з версій Маґнус змусив її піти в монастир, звинувачуючи в загибелі сина; за іншою — вона сама прийняла це рішення через скорботи, викликані загибеллю її братів Еріка та Вальдемара Маґнуссонів.
У 1319 році Інґеборґа передбачила власну смерть, а також смерть свого чоловіка і архієпископа. Незабаром після цього вона померла, а потім помер і її чоловік.
Генеалогія
ред.Примітки
ред.Література
ред.- Dehn-Henning Nielsen: Kings och Queens i Danmark, Copenhagen 2007, ISBN 978-87-89542-71-3
- Kay Nielsen, Ib Askholm: Danmarks kongelige familier i 1000 år, 2007, ISBN 978-87-91679-09-4 Kay Nielsen, Ib Askholm: Danmarks Kongelige familier i 1000 år, 2007, ISBN 978-87-91679-09-4
- Rikke Agnete Olsen: Kongerækken, København 2005, ISBN 87-595-2525-8 Rikke Agnete Olsen: Kongerækken, København 2005, ISBN 87-595-2525-8
- Salmonsens konversationsleksikon / Anden Udgave / Bind XII: Hvene—Jernbaner [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Dansk biografisk Lexikon / VIII. Bind. Holst — Juul [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]