Інія Трікунєне
Інія Трікунєне (лит. Inija Trinkūnienė; народилася 25 жовтня 1951, Кельме) — литовська етнологиня, соціологиня, фольклористка, психологиня; лідерка (криве, верховна жриця) литовської неоязичницької громади «Ромува» з 2014 року[1]. Дружина засновника громади Йонаса Трінкунас і лідерка музичного фольк-гурту «Kūlgrinda».
| Інія Трікунєне | |
|---|---|
| лит. Inija Trinkūnienė | |
 | |
| Народилася |
25 жовтня 1951 (72 роки) Кельме, Литовська СРСР, СРСР |
| Країна |
 Литва |
| Діяльність | психологиня, етнолог, фольклористка, музикантка, соціолог, релігійна лідерка, священниця, жриця |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| У шлюбі з | Йонас Тринкунасd |
 Інія Трікунєне у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Закінчила середню школу Кельме в 1969 році і філософський факультет Вільнюського університету, спеціальність «Психологія», у 1974 році. Працювала соціологом у Литовському інституті культурних досліджень (Інститут філософії та соціології Вільнюса). У 1990 році разом зі своїм чоловіком Йонасом Трінкунасом, головою релігійної язичницької громади «Ромува» в 1988—2014 роках, заснувала литовський ансамбль народної музики і хор «Kūlgrinda»[2]. Виховала чотирьох дітей: Рімгайле, Вітру, Угне, Індрі[2] .
Протягом усієї своєї наукової кар'єри Трікунєне займалася дослідженнями в області поширення народної культури. Опублікувала понад 60 наукових статей, брала участь у різних наукових конференціях у Литві та за кордоном. У 2004—2013 роках — членкиня Ради із захисту народної культури при Сеймі Литовської Республіки[2]. Після смерті чоловіка очолила громаду «Ромува», а також стала головою Європейського конгресу етнічних релігій[3]. Після виходу на пенсію з 2016 року зайнялася виключно роботою в громаді[4]. Почесний доктор Університету Дев Санскриту Вішвавідьялая (Харідвар, штат Уттаракханд, Індія)[5].
Примітки ред.
- ↑ Організація міжнародного союзу релігійних громад балтійських етнічних релігій у Литві [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ а б в 15min: Vilniaus Gedimino kalne įšventinta Lietuvos Romuvos Krivė. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (лит.)
- ↑ Англомовний пузир [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Інтерв'ю з Інією Трікунєне, Верховною Жрицею Ромува (Переклад) [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Grzegorz J. Nowicki, Minna Huuskonen, Anastasiya Niakrasav, Inija Trinkūnienė. . — Т. 3, № 136. — ISSN 2449-7622. Процитовано 2018-07-09.