Ініціатива трьох морів

міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об'єднує 12 країн Європейського Союзу й Україну

Ініціатива трьох морів (ІТМ), також відома як Ініціатива Балтійського, Адріатичного, Чорного морів (БАЧМ), або просто Тримор'я — міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об'єднує 12 країн Європейського Союзу й Україну, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів. Ініціатива спрямована на створення регіонального діалогу з різних питань, що стосуються країн-членів. Перший саміт відбувся в Дубровнику в 2016, на нього була запрошена Україна, але не відповіла на запрошення, тим самим не стала однією з країн-засновниць.

Ініціатива трьох морів
The Bulgarian Head of State is on a visit to Romania to take part in the Three Seas initiative summit 2018 01.jpg
Тримор'я 2022.png
Європейський Союз та тринадцять країн-членів Ініціативи трьох морів
Абревіатура ІТМ / БАЧМ
Тип організація
Засновано 25 серпня 2016
Членство
Вебсайт three-seas.eu

CMNS: Ініціатива трьох морів у Вікісховищі

На сьомому саміті в Ризі 20 червня 2022 року Україна отримала статус партнера-учасника ІТМ, де-факто ставши учасницею цієї ініціативи.[1]

ПередумовиРедагувати

В Ініціативу трьох морів входять Центральні і Східноєвропейські держави: Австрія, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Чехія та Україна.[2]

ІсторіяРедагувати

Ініціатива трьох морів іноді асоціюється з ідеями Міжмор'я і Балто-Чорноморською вісю, проте концепція ІТМ відрізняється від двох попередніх проєктів. Економічне співробітництво та інші відносини між країнами соціалістичного блоку, сильно пов'язувалися з Радянським Союзом протягом багатьох років, і були досить слабкими.[3] Після приєднання країн колишнього радянського блоку до Європейської Унії з'явилися можливості для розширення економічного та політичного співробітництва.

У 2015 році за ініціативи президента Польщі Анджея Дуди і президентки Хорватії Колінди Ґрабар-Китарович було вирішено розширити співпрацю, створивши Тримор'я.[4]

Перший саміт відбувся в Дубровнику 25–26 серпня 2016. Він закінчився заявою про економічне співробітництво у сфері енергетики, транспорту й електрозв'язку. Президент Польщі Анджей Дуда назвав ініціативу новою концепцією просування кохезії та єдности Європи й ідеєю кооперації країн між трьома морями: Адріатичним, Балтійським і Чорним. З гостей були: Лю Хайсін, представник МЗС КНР у справах Центральної та Східної Європи, та радник Президента США з національної безпеки Джеймс Джонс, який наголосив на ролі Тримор'я в європейському розвитку та безпеці.[5][6]

Другий саміт відбувся в Варшаві 6–7 липня 2017, його відвідав президент США Дональд Трамп.[7][8] Країни-учасниці одноголосно погодилися створити Бізнес-форум.[9][10]

Третій саміт відбувся в Бухаресті 17–18 вересня 2018, де учасники затвердили перелік пріоритетних проєктів взаємозв'язку у трьох ключових сферах — транспортній, енергетичній і цифровій.[11] Саміт відвідали Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, міністр закордонних справ Німеччині Гайко Маас та міністр енергетики США Рік Перрі. В цей час було організована перша зустріч Бізнес-форуму. Створена мережа торговельних палат ІТМ і було підписано Лист про наміри створення інвестиційного фонду «Три моря».[12][13]

У 2019 році Банк Господарства Крайовего і румунський Ексімбанк підписали в Люксембурзі акт про заснування Інвестиційного фонду "Три моря". Фонд повинен зосередитись на проєктах, що створюють транспортну, енергетичну й цифрову інфраструктуру в регіоні «Трьох морів».[14] Створення фонду було ініційовано польською стороною, а його створення було оголошено у 2018 році президентом Анджеєм Дудою.

20 червня 2022 року під час сьомого саміту Україні було надано членство в ініціативі.

СамітиРедагувати

Дати Місце Лідери гостингу Примітки
Перший 25–26 серпня 2016   Дубровник, Хорватія Колінда Ґрабар-Китарович [15][16]
Другий 6–7 липня 2017   Варшава, Польща Анджей Дуда У присутності президента США Дональда Трампа[17]
Третій 17–18 вересня 2018   Бухарест, Румунія Клавс Йоганніс У присутності Президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера, міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса й міністра енергетики США Ріка Перрі[18]
Четвертий 5–6 червня 2019   Любляна, Словенія Борут Пахор У присутності Президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера, федерального президента Німеччини Франка-Вальтер Штайнмаєра й міністра енергетики США Ріка Перрі[19]
П'ятий 19–20 жовтня 2020   Таллінн, Естонія Керсті Кальюлайд Віртуальний саміт[20][21]
Шостий 8–9  липня 2021[22]   Софія, Болгарія Румен Радев На заході була присутня глава Греції[23]
Сьомий 20–21  червня 2022   Рига, Латвія На заході був присутній президент України Володимир Зеленський

ПроєктиРедагувати

 
Візит Дональда Трампа до Польщі, липень 2017 року

ІТМ тісно пов'язана з двома основними інфраструктурними проєктами в регіоні:[24]

Інші проєкти - Балтійсько-Адріатичний коридор, дорога Via Baltica, залізниця Балтика і залізничний коридор бурштину.[25][26]

У лютому 2020 року, під час Мюнхенської безпекової конференції держсекретар США Майк Помпео, заявив, що США планують надати до $1 млрд доларів на інвестиції у приватний сектор, зокрема в енергетику, країн Центральної і Східної Європи в рамках Ініціативи трьох морів (Тримор’я).[27]

Інвестиційний фонд Тримор'яРедагувати

 
Саміт ІТМ 2018 року в Бухаресті

Початкові дві установи-засновники з Польщі та Румунії взяли на себе зобов’язання здійснити платежі на загальну суму понад 500 мільйонів євро.[28] Фонд відкритий для інших країн Тримор'я, які можуть приєднатися до нього після отримання відповідних дозволів. До складу Наглядової ради Фонду входять представники банків розвитку з Польщі, Румунії, Латвії та Чехії.[29][30]

У 2019 році банк Господарства Крайовего й Експортно-імпортний банк Румунії підписали установчий акт Інвестиційного фонду Тримор'я.[31][32] Фонд повинен зосередитись на проектах, що створюють транспортну, енергетичну та цифрову інфраструктуру в регіоні Тримор'я. Приватні інвестори з пенсійних фондів, приватних інвестиційних фондів та інших організацій також будуть запрошені до фонду. Мета - зібрати до 3-5 млрд євро.[28]

Фонд залучатиме на комерційній основі до інфраструктурних проєктів загальною вартістю до 100 млрд євро.[33][34], в той час як потреби регіону Тримор'я оцінюються в понад 570 мільярдів євро.[35] Фонд повинен активувати інші джерела фінансування, такі як ресурси окремих країн регіону або фонди ЄС.

До Таллінського саміту 2020 року державний секретар США Майк Помпео пообіцяв до мільярда доларів фінансування Інвестиційного фонду.[36]

Країни-члениРедагувати

Країни-члени
Кількість Країна Населення (2016)[37] Додаткова інформація
1   Австрія 8 700 741
2   Болгарія 7 153 784
3   Хорватія 4 190 669 – Країна-засновник

– господар саміту 2016 року

– CEEplus

4   Чехія 10 553 843 - CEEplus
5   Естонія 1 315 944 – господар саміту 2020 року
6   Литва 2 888 558
7   Латвія 1 968 957
8   Польща 37 967 585 – Країна-засновник

– Держава-засновник Фонду Тримор'я

– господар саміту 2017 року

– CEEplus

9   Румунія 19 759 968 – Держава-засновник Фонду Тримор'я

– господар саміту 2018 року

– CEEplus

10   Словаччина 5 426 252 - CEEplus
11   Словенія 2 064 188 – господар саміту 2019 року

– CEEplus

12   Угорщина 9 830 485 - CEEplus
13   Україна 41 208 321 Приєднана 21 червня 2022 року
Разом: 150 965 222


Спостерігачі
Кількість Країни
1   Німеччина
2   США

СприйняттяРедагувати

УкраїнаРедагувати

У серпні 2019 року, під час візиту президента України Володимира Зеленського у Польщу він заявив, що Україна зацікавлена стати активним учасником регіональних проєктів та ініціатив Польщі, наприклад таких, як Тримор’я, що охоплює країни між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями. Також було зазначено, що Україна уже зараз співпрацює у рамках будівництва транс’європейської магістралі Via Carpatia, і обговорює амбітний для України проєкт водного шляху Е-40.[38]

“Вже зараз ми співпрацюємо у рамках будівництва транс’європейської магістралі Via Carpatia. Ми також обговорили амбітний для нас проєкт водного шляху Е-40”, – повідомив президент України.

У жовтні 2019 року голова польського МЗС Яцек Чапутович, заявив про те, що Україна не може зараз приєднатися до Ініціативи трьох морів, оскільки до неї належать країни Центральної та Південної Європи, які є членами Європейської Унії. Керівник польської дипломатії пояснив, що Тримор’я не варто пов’язувати з геополітикою, оскільки це лише інфраструктурний проєкт.[39]

У листопаді 2019 року, під час візиту президента України Володимира Зеленського в Естонію, він заявив, що Україна зацікавлена у приєднанні до ІТМ і має намір предметно обговорити це питання з естонськими партнерами.[40]

Після початку російського вторгнення під час російсько-української війни, президент Польщі Анджей Дуда у своєму звернені до Верховної Ради України 22 травня 2022 року заявив, що Україна повинна приєдналася до ініціативи Тримор’я.[41] Пізніше 7 червня 2022 року прем'єр міністр Польщі Матеуш Моравецький під час відкриття у Любліні дводенного конгресу місцевого самоврядування країн Тримор’я заявив, що Ініціатива Трьох морів неможлива без залучення до неї вільної та суверенної України.[42]

На сьомому саміті в Ризі 20 червня 2022 року, виступаючи по відеозв'язку, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має стати членом Ініціативи трьох морів. Зеленський запропонував посилити трактування співпраці в рамках "Тримор'я", наголосивши на важливості логістики. Говорячи про співпрацю у сфері енергетики, Зеленський нагадав, що Україна має одні з найбільших у регіоні сховища газу.[43] На цьому саміті Україна отримала статус партнера-учасника ІТМ, де-факто ставши учасницею цієї ініціативи.[1]

ФінляндіяРедагувати

Популістська Партія фінів виступила за те, щоб Фінляндія приєдналася до ініціативи.[44]

ХорватіяРедагувати

Соціал-демократичний президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що ця ініціатива шкідлива для Хорватії.[45]

ЧехіяРедагувати

Ініціатива трьох морів на початку сприймалася місцевими експертами й дипломатами в Чехії досить негативно. Це розглядалося як спроба Польщі створити свою сферу впливу (подібно до історичного сприйняття Міжмор'я). Подальші побоювання були пов'язані з можливістю поглиблення поділу Схід-Захід в ЄС та виключення Німеччини. Довгострокове заперечення Чехії полягає в тому, що в регіоні не повинно бути конкуруючого геополітичного проєкту, який послабив би ЄС. Деякі з цих заперечень останнім часом частково були розглянуті також завдяки хорошому досвіду співпраці щодо інфраструктурних проєктів у Вишеградській групі.[46]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Україна отримала статус партнера-учасника ініціативи Тримор’я. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 22 червня 2022. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 16 лютого 2020. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 16 лютого 2020. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 16 лютого 2020. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 16 лютого 2020. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 16 лютого 2020. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 19 травня 2022. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 16 лютого 2020. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 16 лютого 2020. 
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  15. Dubrovnik Forum adopts declaration called "The Three Seas Initiative". EBL News (англ.). 25 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 4 листопада 2019. 
  16. The Three Seas Initiative: Central and Eastern Europe takes charge of its own destiny. Visegrád Post (en-GB). 28 серпня 2016. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 4 листопада 2019. 
  17. Read Donald Trump’s Remarks at the Three Seas Initiative Summit in Poland. Time (англ.). Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2019. 
  18. Welle (www.dw.com), Deutsche. Three Seas summit in Bucharest seeks backing from Western Europe | DW | 17.09.2018. DW.COM (en-GB). Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2019. 
  19. Czech and Croatian Presidents Advocate Stronger Central Europe. Total Croatia News (en-gb). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 12 квітня 2019. 
  20. Foreign Minister Reinsalu: we are ready to host the Three Seas Initiative summit in Estonia | Ministry of Foreign Affairs. Vm.ee (англ.). Процитовано 26 червня 2019. 
  21. 2020 Three Seas Virtual Summit, Tallinn, Estonia. Three Seas Initiative (англ.). Процитовано 9 липня 2021. 
  22. Three Seas Summit and Business Forum. 3seas.eu. 
  23. 2021 Summit and Business Forum. 
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 16 лютого 2020. 
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  27. США планують надати $1 мільярд для фінансування “Ініціативи трьох морів” - Помпео. Укрінформ. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  28. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  30. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  31. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  32. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  33. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  34. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  35. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020. 
  36. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. 
  37. Eurostat – Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table. ec.europa.eu. Процитовано 20 червня 2019. 
  38. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  39. У Польщі пояснили, чому Україна поки не може приєднатися до "Тримор'я". Європейська правда. 3 жовтня 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 
  40. Україна зацікавлена у приєднанні до "Ініціативи трьох морів" - Зеленський. Укрінформ. 26 листопада 2019. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  41. Zaxid.net. «Росія зруйнувала Україну, Росія має заплатити за це». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 червня 2022. 
  42. Тримор’я неможливе без вільної та суверенної України - Моравецький. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 червня 2022. 
  43. Зеленський підтримав приєднання України до ініціативи “Тримор’я”. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 20 червня 2022. 
  44. Finland to join the Three Seas Initiative (3SI). 10 грудня 2019. 
  45. Milanović protiv Inicijative triju mora: Nepotrebno i potencijalno štetno zbog mogućeg zamjeranja Berlinu i Moskvi. 19 жовтня 2020. 
  46. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. 

ПосиланняРедагувати