Відкрити головне меню

Іня́ (рос. Иня́) — річка у Росії, права притока Обі.

Іня
Inya river.jpg
Іня поблизу села Сарапулка
Ob river basin.png
Річка Іня на мапі басейну Обі
54°37′23″ пн. ш. 86°10′21″ сх. д. / 54.62305555558377534° пн. ш. 86.17250000002778165° сх. д. / 54.62305555558377534; 86.17250000002778165
Витік с. Інюшка, Крапивинський район Кемеровської області, Росія
• координати 54°40′16″ пн. ш. 86°46′17″ сх. д. / 54.671250° пн. ш. 86.771556° сх. д. / 54.671250; 86.771556
висота, м 260 м
Гирло Новосибірськ, Росія (права притока Обі)
• координати 54°58′45″ пн. ш. 82°58′35″ сх. д. / 54.97917° пн. ш. 82.97639° сх. д. / 54.97917; 82.97639
висота, м 92 м
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Flag of Russia.svg Росія[1]
Прирічкові країни: Росія: Кемеровська область, Новосибірська область
Регіон Росія[1]
Довжина 663 км
Площа басейну: 17 600 км² км²
Середньорічний стік 45,6 м³/c
Притоки: Бачат (л.), Ур (л.), Касьма (л.), Тарсьма (л.), Ізили (л.)
код ДВР Росії 13010200612115200005288
GeoNames, Global Geosites 1505566
Іня у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Її витік знаходиться на південних схилах Тараданівського увалу (центральна частина Кузбасу) у Крапивинському районі Кемеровської області, біля села Інюшка на висоті 260 м над рівнем моря. Від витоку вона спочатку тече на південь і захід; біля міста Бєлово північні відроги Салаїрського кряжу змушують її повернути на північний захід. На цьому відрізку її підживлюють численні ліві притоки, що течуть з Салаїрського кряжу: Бачат, Ур, Касьма, Тарсьма, Ізили та інші. Біля межі Кемеровської та Новосибірської областями її напрямок змінюється на західний, а пізніше — на південно-західний. Іня впадає в Об в межах Новосибірська, приблизно за 5 км на південь від його центра (висота над рівнем моря 93 м). Біля гирла її русло має 60 м завширшки і глибину близько 1,5 м; швидкість плину 0,2 м/с.

Площа басейну Іні становить 17 600 км². Іня має рівнинний характер практично на всьому протязі. Її долина добре розвинена, а русло звивисте з великою кількістю стариць, заплавних озер і меандрів. Правий берег Іні на значному протязі істотно вищій і крутіший за лівий, подекуди створюючи тераси. Під час повеней Іня та її притоки сильно розливаються, і тоді її ширина може сягати 3 км.

Середньорічний стік Іні, виміряний у селі Берьозовка, за 30 км від гирла, становить 45,6 м³/c; мінімум стоку спостерігається у лютому (8,6 м³/c), максимум — у травні (195 м³/c). Іня замерзає на початку листопада і скресає в середині квітня.

Під час високого рівня води Іня та її притоки можуть використовуватись для лісосплаву.

Неподалік міста Бєлово в Кемеровській області на річці існує невелике водосховище, яке слугує водоймою-охолоджувачем для Бєловської ДРЕС. Водосховище площею 13,6 км² було створене в 1964 році і має середню глибину 4,4 м.[2]

Населенні пунктиРедагувати

На річці розташовані міста Полисаєво, Ленінськ-Кузнецький (Кемеровська область) і Тогучін (Новосибірська область). Іня тече по густозаселеній місцевості і перетинається численними залізничними та автомобільними мостами. В межах Новосибірська біля гирла Іню перетинає залізниця НовосибірськБарнаул і федеральна автотраса М52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт). Залізниця Новосибірськ — Новокузнецьк протягом майже всього шляху пролягає удовж Іні її лівим берегом.

ПриміткиРедагувати

Праві притоки Обі
→ → Бердь Іня Том → →

ПосиланняРедагувати