Інформальна освіта (англ. Informal education) — форми освіти, що є цілеспрямованими або ретельно спланованими, але не інституціоналізованими, тобто менше організована і структурована, ніж формальна і неформальна освіта. Інформальна освіта може включати навчальну діяльність в родині, на робочому місці, за місцем проживання і в повсякденному житті, її спрямованість визначається самостійно, родиною або соціумом.[1]

Інформальна освіта (самоосвіта) — це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов'язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.[2]

Інформальна освіта (самоорганізована освіта, самоосвіта) — це освіта цілеспрямована і спланована, але не інституціоналізована, тобто менше організована, ніж формальна і неформальна освіта.[3]

Введення терміну «Інформальна освіта» означає законодавче врегулювання прав людини на самоосвіту, визнання самоосвіти як вагомої складової системи освіти.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. International Standard Classification of Education ISCED 2011/UNESCO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
  2. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 30 квітня 2018.
  3. Проект закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо визнання неформальної освіти) народними депутатами України Крульком І.І. та ін. реєстр № 2121 від 12.02.2015. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.