Інтермедіа — форма сучасного мистецтва, яка з'явилась у 1960-х роках[1]. Інтермедіа називали будь-яку міждисциплінарну художню діяльність, у якій поєднували різні жанри: живопис і поезію, образотворче мистецтво та театр[2]. Термін «інтермедіа» вперше використав 1967 року художник Дік Хіггинс (учасник Fluxus) у роботі «Заява про інтермедіа», яка мала форму маніфесту.

Історія ред.

Стійкі поєднання жанрів перетворювали в нові форми художньої практики, наприклад, візуальна поезія, мистецтво перфомансів. Ці симбіози відбувалися під час глобальної тенденції XX століття, яка полягала в руйнуванні кордонів між середовищами, змішанні виразних засобів різних видів мистецтв. "Інтермедіа" тлумачили, як нові роботи, які не могли бути написані в межах чинних на початок 1960-х років художніх категорій, тому що за змістом вони були між двома виразними засобами, які вже були тоді відомі та їх використовували[3].

Акціонерні практики 1960-х років — яскравий приклад мистецтва, створеного на межі різних художніх стилів і напрямів. Вони з'являються на перетині постмодерністських і авангардних течій сучасного мистецтва. В інтермедіа розрізняють різні форми перформативних практик, з-поміж яких першими були гепенінги й івенти. Пізніше автори гепенінгів перейшли до створення флуксусу, що відрізняється від них. Поступово експериментальні дії інших художників привели до виокремлення таких форм, як "художній перформанс" або просто "перформанс"[2].

З-поміж художників, які працювали в "інтермедіа" та поєднували різні художні напрямки, можна виділити таких, як Дік Хіггінс (автор робіт, у яких поєднував живопис і кіно, театр і літературу), Віто Аккончі, Аллан Капро та Карен Фінлі. Сучасна інтермедіа — специфічна художня діяльність, що ґрунтується на знанні виразних засобів різних мистецтв[3].

У багатьох американських університетах (наприклад, Університет штату Аризона[4], Університет Мену[5], Університет Південної Каліфорнії), у Канаді (Університет Конкордія) та Великій Британії (Художній коледж Единбургу)[6] з кінця 1960-х років готують за фахом «інтермедіа».

Сучасна інтермедіа ред.

Інтермедіа — прабатько нового медіамистецтва, у якому гібридні жанри (інтернет-мистецтво, інтерактивні віртуальні середовища, мультимедійні інсталяції та ін.) створюють переважно на основі цифрових і комп'ютерних технологій. У ньому використовують екрани, проєкції, поліекрани, проте часто твори інтермедіа занурюють глядача в комп'ютерну віртуальну реальність, що змінює сприйняття твору. Якщо для екранного мистецтва (кіномистецтва, телевізійного мистецтва) не було характерно застосування інтерактивності (взаємодії глядача з твором), то образотворче мистецтво XX століття активно розвиває такі аспекти, пов'язані з відкритістю твору, мережевою комунікацією та активною участю глядача[3].

Примітки ред.

  1. Intermedia Dick Higginswith an Appendix by Hannah Higgins // The Estate of Dick Higgin. — 2001. — 21 квітня. Архівовано з джерела 25 лютого 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  2. а б Пограничные коды интермедиальных практик в искусстве неоавангарда. cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  3. а б в Югай Инга Анатольевна. Понятие медиа в искусстве // «Санкт-Петербургский гуманитарный университет профсоюзов».. — 2013. — 21 квітня. Архівовано з джерела 14 березня 2022. Процитовано 4 грудня 2020.
  4. Intermedia | School of Art. art.asu.edu. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 6 вересня 2019.
  5. Home - Intermedia Programs - University of Maine (англ.). Intermedia Programs. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 вересня 2019.
  6. Intermedia - BA (Hons) | Edinburgh College of Art. www.eca.ed.ac.uk. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 6 вересня 2019.