Інтенція
| Інтенція — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Інтенція — намір, задум, конкретна спрямованість психічної активності (свідомості) людини на певний об'єкт[1].
- Інтенція — у римському праві частина процесуальної формули, в якій міститься вимога. В ній наводилася підстава позову (згідно з цивільним правом або реальністю, визнаною претором), а також предмет позову, точно визначений або тільки окреслений, з тим щоб його уточнив суддя[2].
- Інтенція — у богослів’ї різного роду богослужіння, молитви, освячення та благословення[3].
Примітки ред.
- ↑ Інтенція // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Інтенція [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
Посилання ред.
- Намір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1074. — 1000 екз.
- Первісний намір // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 196-197.