Інституційне середовище

Інституційне, інституціональне середовище (англ. Institutional environment) — сукупність основоположних політичних, соціальних, юридичних і економічних правил, що визначають рамки людської поведінки й утворюють базис для виробництва, обміну і розподілу[1].

Інституційне середовище в дослідженнях економістів пов'язується перш за все з такими поняттями, як «інституціональна система», «інституціональна основа», «інституціональна структура», «інституціональний механізм» тощо. Сутність цих понять вперше було розглянуто в роботах О. Вільямсона, Дж. Окслі[2], Д. Норта, Л. Девіса, Р. Ріхтера та багатьох інших.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Інституціональне середовище розвитку економіки // Мельник А. Ф. Національна економіка. — Київ: Знання, 2011. — 463 с.
  2. Oxley, J. (1999). Institutional environment and the mechanisms of governance: The impact of intellectual property. Journal of Economic Behavior & Organization.

ЛітератураРедагувати

  • Інституційні засади формування економічної системи України: теорія і практика / За ред. проф. З. Ватаманюка. — Львів: «Новий Світ-2000», 2005. — С. 26. ISBN 966-7827-69-0
  • Омельчак Г. В. Інституціональне середовище та сутність конкурентного потенціалу корпорацій / Держава та регіони. Економіка та підприємництво. — 2013. — № 3 (72) — С. 121—125.
  • Пустовійт Р. Ф. Формування інституційного середовища підприємництва в трансформаційній економіці / Автореф. дис. на здоб. наук. ступеню докт. екон. наук. за спец. 08.01.01 // Київ, 2006. — 38 с.
  • Стрижак О. О. Теоретичні основи дослідження інституціонального середовища людського розвитку / О. О. Стрижак // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. — 2016. — Вип. 4. — С. 115-123.