Інститут економіки та прогнозування НАН України
50°26′3.9847″ пн. ш. 30°32′16.1066″ сх. д. / 50.434440194° пн. ш. 30.537807389° сх. д.
Інститут економіки та прогнозування НАН України | ||||
---|---|---|---|---|
Будівля Інституту зліва за Гімназією ім. Т.Г. Шевченка | ||||
Основні дані
| ||||
Засновано | 1997 | |||
Приналежність | НАН України | |||
Контакт
| ||||
Ключові особи |
академік НАН України Геєць Валерій Михайлович | |||
Адреса |
Україна вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011 | |||
Тип | організація | |||
Материнська організація |
НАНУ | |||
Вебсторінка | www.ief.org.ua | |||
Мапа
| ||||
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» —академічна установа НАН України. З 2005 року Інститут є правонаступником Інституту економічного прогнозування НАН України, який було створено в 1997 році для розроблення стратегічних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України.
Директор Інституту — академік НАН України Геєць Валерій Михайлович.
Заступники директора Інституту:
доктор економічних наук Єгоров Ігор Юрійович
член-кореспондент НАН України Даниленко Анатолій Іванович
академік НАН України Гриценко Андрій Андрійович
Структура Інституту
ред.В Інституті 15 відділів та 3 сектори:
- Відділ економічної теорії
- Відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку
- Відділ грошово-кредитних відносин
- Відділ державних фінансів
- Сектор міжнародних фінансових досліджень
- Відділ фінансів реального сектора
- Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці
- Відділ розвитку виробничої інфраструктури
- Відділ промислової політики
- Відділ секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків
- Сектор галузевих ринків
- Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу
- Відділ економіки і політики аграрних перетворень
- Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі
- Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій
- Відділ економічної історії
- Відділ соціально-економічних проблем праці
- Відділ інноваційної політики, економіки і організації високих технологій
Зовнішні зображення | |
---|---|
Приміщення Інституту | |
Директор Інституту – академік Геєць В.М. | |
Засідання вченої ради | |
Чергова науково-практична конференція |
Основні напрями їх досліджень:
- моделювання економічного розвитку;
- економічне зростання і структурні зміни в економіці;
- економічна теорія;
- інституційні зміни і розвиток форм господарювання;
- технологічне прогнозування та інноваційна політика;
- середньострокове і короткострокове макроекономічне прогнозування;
- фінансове і бюджетне прогнозування;
- секторальні прогнози та аналіз кон'юнктури ринків.
- створення оптимізованих алгоритмів інноваційного розвитку економіки та організації високих технологій у всіх галузях діяльності держави.
- аналіз та розробка основних параметрів сучасної цифрової економіки.
Економічне прогнозування
ред.Одним з найважливіших напрямків у діяльності інституту — є економічне прогнозування, яке має своїм об'єктом дослідження процес конкретного розширеного відтворення, а предметом — пізнання можливих станів функціонуючих економічних об'єктів у майбутньому, дослідження закономірностей і способів розробки оптимальних економічних прогнозів короткострокового та довгострокового розвитку економіки України. Наукові розробки інституту в цьому важливому напрямку постійно використовуються в діяльності Уряду, адміністрації Президента України, Ради національної безпеки та оборони, Національного банку, а також у законотворчій діяльності Верховної Ради України.
Інноваційні розробки
ред.Одним з найактуальніших наукових напрямків в діяльності інституту є постійний аналіз-дослідження та розробка оптимальних інноваційних технологій, якими активно займається новостворений відділ інноваційної політики, економіки і організації високих технологій. Науковці відділу постійно аналізують усі види діяльності, пов'язані із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт введений на ринок, в оновлений чи вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до реалізації соціальних послуг в державі, їх адаптацію до актуальних вимог суспільства[1].
Наукові розробки фахівців інституту в цьому актуальному напрямку користуються суттєвим попитом у багатьох важливих галузях економіки України. Наукові дослідження в галузях інноваційної діяльності наразі вважаються надзвичайно важливими в усіх розвинутих державах світу.
Даний напрямок став настільки важливим для держави, що 21 червня 2017 року, Прем'єр-міністр України повідомив про ініціювання Кабінетом Міністрів створення Ради з розвитку інновацій, завданням якої є підтримка науки та реалізація різних проєктів у реальному секторі економіки, створення необхідних умов для впровадження найпрогресивніших інноваційних ідей у всіх важливих сферах життєдіяльності України[2]
Наукові засади цифрової економіки
ред.17 січня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку цифрової економіки в державі на 2018—2020 роки, яка є складовою частиною дієвої розбудови цифрової економіки Європи.[3]
В рамках даної урядової концепції, з січня 2018 року у відділі економічної теорії Інституту утворено новий науковий підрозділ — сектор цифрової економіки, який безпосередньо займатиметься фундаментальними науково-теоретичними розробками в галузі реального та перспектитвного розвитку цифрової економіки України.[4],[5]. Очолює відділ член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук Андрій Гриценко.
Наразі, цифровий розвиток економіки в Європі визнано настільки важливим, що Європейською комісією призначений спеціальний повноважний Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства.
Наукові школи
ред.Наукові школи, що розвиваються в Інституті:
- моделювання економічного розвитку (академік НАН України В. М. Геєць);
- теорії інституціональних основ господарювання (член-кореспондент НАН України В. І. Голіков);
- теорії економічного зростання (член-кореспондент НАН України Б. Є. Кваснюк);
- моделювання інноваційного розвитку (доктор економічних наук В. П. Александрова);
- методологічні засади і методи формування та прогнозування розвитку ринків в економіці перехідного типу (доктор економічних наук В. О. Точилін);
- фінансового прогнозування (доктори економічних наук С. О. Кораблін, А. П. Ревенко).
- напрям досліджень з управління державними фінансами та міжбюджетними відносинами в умовах трансформації національної економіки очолює доктор економічних наук І. О. Луніна.
- створення оптимізованих алгоритмів інноваційного розвитку економіки та організації високих технологій у всіх галузях діяльності держави (доктор економічних наук Єгоров Ігор Юрійович). Даний науковий напрямок став настільки значимим, що І.Єгоров став єдиним науковцем-економістом України, який 30 травня 2017 року був затверджений членом Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України[6].
- теоретичні засади дієвої розбудови сучасної цифрової економіки (член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук А. Гриценко);
Установа активно співпрацює з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Секретаріатом Президента України, Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Державним комітетом статистики України, Міністерством освіти і науки України, Національним банком України шляхом розробки та проведення експертизи законодавчих і нормативних документів, які готуються цими установами.
Наукові видання
ред.Інститут є засновником науково-аналітичного журналу «Економіка і прогнозування», науково-практичного журналу «Вісник Інституту економіки та прогнозування» та співзасновником науково-теоретичного журналу «Економічна теорія».
Інституту готує наукові кадри вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру. З 1998 року функціонує Спеціалізована вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук. За період з 1999 по 2005 роки у Спецраді проведено успішний захист близько 90 дисертацій, у тому числі понад 20 — докторських.
Примітки
ред.- ↑ Сайт Інституту економіки і прогнозування НАН України. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Прем'єр-міністр: Уряд створює Раду з розвитку інновацій для підтримки науки та модернізації реального сектора економіки /Сайт Кабінету Міністрів України, 21.06.2017/. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Уряд схвалив концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства 2018—2020 /Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, 17.01.2017/. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Сайт НАН України. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
- ↑ Сторінка відділу на Сайті Інституту економіки та прогнозування НАН України. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Сайт Національної академії наук України, 31.05.2017. Архів оригіналу за 03.06.2017. Процитовано 05.06.2017.
Посилання
ред.- Сайт Управління справами Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт інституту [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Про Інститут економіки та прогнозування НАН України [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.]