Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца

науково-дослідний інститут

Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца (нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung) — науково-дослідний центр у Німеччині. Заснований у 1969 році як Товариство досліджень важких іонів (нім. Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)). Розташований у Віксгаузені, передмісті Дармштадта.

Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца
нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung
Абревіатура GSI(нім.)
Тип науково-дослідний інститут
Засновано 1969
Правовий статус GmbH
Сфера Big Scienced
Галузь Ядерні технології
Країна  Німеччина[1]
Штаб-квартира Wixhausend і Дармштадт
49°55′53″ пн. ш. 8°40′45″ сх. д. / 49.93138888891677851° пн. ш. 8.67916666669447778° сх. д. / 49.93138888891677851; 8.67916666669447778Координати: 49°55′53″ пн. ш. 8°40′45″ сх. д. / 49.93138888891677851° пн. ш. 8.67916666669447778° сх. д. / 49.93138888891677851; 8.67916666669447778
Членство Товариство імені Гельмгольца[2]
Informationsdienst Wissenschaftd[3]
Німецька дослідницька мережаd[2]
Німецьке фізичне товариство[2]
Європейське фізичне товариство[2]
German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[4]
Керівник Paolo Giubellinod (1 січня 2017)
Штат працівників 2000 осіб
Материнська
організація
Товариство імені Гельмгольца
Дочірня(і)
організація(ї)
Helmholtz Institute Jenad
Helmholtz Institute Mainzd
Helmholtz Research Academy Hessen for FAIRd
Вебсайт: gsi.de

Мапа

CMNS: Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца у Вікісховищі

Галузі дослідження ред.

Центр проводить фундаментальні та прикладні дослідження у фізиці та суміжних природничих наукових дисциплінах. Основні галузі дослідження:

  • фізика плазми,
  • Атомна фізика,
  • Дослідження ядерної структури і ядерних реакцій,
  • Біофізика та медичні дослідження.

Завдяки бомбардуванню атомів важкими іонами був проведений синтез ядер хімічних елементів майтнерію (1982), гасію (1984), дармштадтію (1994), рентгенію (1994), борія (1996), коперниція (1996).


Прискорювальний комплекс GSI ред.

У Центрі дослідження важких іонів знаходяться три прискорювальні установки[5]:

 
Частина ESR кільця
  • UNILAC (англ. Universal Linear Accelerator) — 120 м лінійний прискорювач важких іонів енергією 2 — 11,4 МеВ/нуклон, запущений у 1975 році.
  • SIS18 (нім. SchwerIonenSynchrotron) — синхротрон з периметром 216 м, який може прискорити іони до 90 % від швидкості світла (що відповідає магнітній жорсткості 18 Тл·м).
  • ESR (англ. Experimental Storage Ring) — накопичувальне кільце з системою електронного охолодження, для накопичення пучків як з SIS18, так і вторинних пучків короткоживучих іонів.

до яких належить

  • FRS (англ. FRagment Separator) — система каналів транспортування пучка з поділом пучків ізотопів по відхиленню в магнітних полях.

Інші дослідні установки центру ред.

  • LAND (англ. Large Area Neutron Detector) — детектор нейтронів;
  • SHIP (англ. Separator for Heavy Ion reaction Products) — електромагнітний фільтр швидкостей;
  • FOPI (англ. Four Pi — 4π) — великий детектор частинок для вивчення фізики ядерних реакцій;
  • HADES (англ. High Acceptance Di-Electron Spectrometer) — спектрометр для вивчення властивостей адронів, особливо при високих тисках і температурах;
  • Процедурний кабінет для терапії пухлин прискореними іонами вуглецю;

Додатково до прискорювачів іонів у Центрі знаходяться дві високоенергетичні лазерні установки для створення гарячої та щільної плазми:

  • nhelix потужністю до 10 ГВт (англ. Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments);
  • Pnhelix (англ. Petawatt Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments) — наносекундний лазер, потужністю 100 ГВт;

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Global Research Identifier Database — 2015.
  2. а б в г Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
  3. https://idw-online.de/de/institution113
  4. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
  5. The GSI Accelerator Facility. Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 11 липня 2012. 

Посилання ред.

  • www.gsi.de — офіційний сайт «Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца».