Відкрити головне меню

Інкорпора́ція (лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники, у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.

Види інкорпораціїРедагувати

За юридичною значущістюРедагувати

  • офіційна — передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;
  • офіціозна.
  • неофіційна — не має обов'язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб'єктами юрдичної діяльності для зручності у користуванні нормативним матеріалом;

За способом упорядкуванняРедагувати

  • хронологічна — здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;
  • предметна — нормативні акти об'єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.

За обсягомРедагувати

  • загальну (генеральну )
  • галузеву
  • міжгалузеву
  • спеціальну ( за окремими інститутами однієї галузі права )

За суб'єктами здійсненняРедагувати

  • правотворчого суб'єкта
  • спеціально уповноваженого суб'єкта
  • інших суб'єктів за їх ініціативою.

Існують також інші види інкорпорації, які здійснюються за такими критеріями: алфавітний порядок, галузь права, суб'єкт прийняття нормативного акта, тематика наукового дослідження, сфера діяльності тощо. Таким чином відбувається об'єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати