Інкорпорація (право)
Інкорпора́ція (лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники, у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.
Види інкорпорації
ред.За юридичною значущістю
ред.- офіційна — передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;
- офіціозна.
- неофіційна — не має обов'язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб'єктами юридичної діяльності для зручності у користуванні нормативним матеріалом;
За способом упорядкування
ред.- хронологічна — здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;
- предметна — нормативні акти об'єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.
За обсягом
ред.- загальну (генеральну )
- галузеву
- міжгалузеву
- спеціальну ( за окремими інститутами однієї галузі права )
За суб'єктами здійснення
ред.- правотворчого суб'єкта
- спеціально уповноваженого суб'єкта
- інших суб'єктів за їх ініціативою.
Існують також інші види інкорпорації, які здійснюються за такими критеріями: алфавітний порядок, галузь права, суб'єкт прийняття нормативного акта, тематика наукового дослідження, сфера діяльності тощо. Таким чином відбувається об'єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Інкорпорація [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
|
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |