Інконгруентна поведінка (або неконгруентна поведінка, від лат. incongruentia - незгідність, невластивість, дволичність, антагонізм, невідповідність, розбіжність) — дивергентна, протирічна поведінка особи. В психології - невідповідність мимовільних рухів тіла — міміки і жестикуляції тексту або словам, які промовляються людиною. Якщо людина посилає мовні сигнали тіла, що не відповідають його усним заявам, це називається іконгруентністю тіла або поведінки.

Психологічне тлумачення поняття

ред.

Розробка концепції інконгруентної поведінки належить американському психологу Карлу Роджерсу в рамкаї його теорії самоактуалізації ("Я-концепція"). За Роджерсом кожна людина у своєму житті постійно стикається з новим досвідом, який іноді може дуже сильно відхилятися або відрізнятися від вже існуючої Я-концепції. Роджерс вважав, що людина завжди намагається утримувати цю розбіжність якомога меншою. При цьому якість самооцінки (позитивна чи негативна) відповідає за те, як з цим впорається само-переживання. Вони будуть прийняті або ігноруються.

Особа тоді вважається конгруентною, якщо її поведінка і досвід в цілому відповідають вже існуючій "Я-концепції" (в такому разі мова йде про існуючу "конгруентність"). Якщо це не так, то говорять про інконгруентність, тобто несумісність.

Приклади

ред.

Аналізуючи на замовлення німецького часопису «Bild» промову Путіна «До нації» перед Законодавчими зборам Росії від 4 грудня 2014, німецька психолог Моніка Матчніг (Monika Matschnig) дійшла висновку, що хоча Путін вміє добре володіти своєю поведінкою на людях, мова його тіла все ж видає неузгодженість його ставлення до власних слів.

Коли Путін піднімав брови під час свого щорічного «великого шоу в Кремлі», він хотів звернути увагу на той чи інший момент у тексті. А от коли він піднімав тільки одну брову, він сам показував свій сумнів в ним же сказаному. Таким чином, підкреслює Матчінг, Путін «сам не довіряв деяким своїм висловлюванням». Ще одним зрадницьким жестом Путіна стало рух рукою в бік, коли він говорив про те, що «російським чиновникам слід працювати більш прозоро». Таким чином, цим жестом він начебто відмітав або стирав до цього власне сказане.

«Це - інконгруентна (суперечлива, неспівпадаюча) поведінка, тобто він просто не вірить в ефективність перевірок, проведених в чиновницькому апараті», - констатувала психолог Матчінг[1].

Посилання

ред.

Виноски

ред.

Див. також

ред.