Інгулець (Кривий Ріг)
Інгуле́ць — колишнє місто в Україні, що існувало в 1956–2002 роках. У жовтні 2002 року включене до складу міста Кривого Рогу. Розташоване на річці Інгулець (притока Дніпра). Населення — 62 173 жителів (перепис 1 січня 2005 р.)
| Інгулець Кривий Ріг | ||||
.jpg) | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°40′58″ пн. ш. 33°09′31″ сх. д. / 47.6827805555833280° пн. ш. 33.15861111113888882° сх. д.Координати: 47°40′58″ пн. ш. 33°09′31″ сх. д. / 47.6827805555833280° пн. ш. 33.15861111113888882° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна[1] | |||
| Район | Інгулецький район | |||
| Адмінодиниця | Криворізький район | |||
| Засновано | 1922 | |||
| Площа | 10,5 квадратний кілометр | |||
| Населення | 62 тис. | |||
| Поштовий індекс | 50102 | |||
| Телефонний код | +380-(564) | |||
| Головні вулиці | просп. Перемоги, вул. Каткова | |||
| Підприємства | ПАТ "ІнГЗК" | |||
| Заклади освіти та культури |
Палац культури ПАТ "ІнГЗК" | |||
| Парки | Проспект Перемоги | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Інгулець (станція) | |||
| Карта | ||||
| ||||
Географічне розташування ред.
Місто Інгулець розташовувалося на правому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 1 км розташоване смт Зелене, нижче за течією на відстані 2,5 км розташовувалась смт Миколаївка, на протилежному березі — смт Широке. На відстані 1 км розташоване село Широка Дача. У місті є залізнична станція Інгулець.
Історія ред.
Давня історія ред.
Територія, на якій розташоване місто, була заселена ще в глибокій давнині, про що свідчать знайдені неподалік поселення епохи неоліту, кургани епохи бронзи (ІІІ тисячоліття до н. е.) та скіфські кургани (V-ІІІ ст. до н. е.).
Курган Дубова Могила досліджений експедицією ДНУ 2000 року. Одиночний курган заввишки 2,77 м, діаметром 49,5 м. Виявлено 4 поховання доби енеоліту — № 19, 15, 13, 10. В похованні 10 виявлено мальовану посудину трипільської культури етапу СІІ[2].
XVIII — ХХІ століття ред.
Свою сучасну історію Інгулець відраховує від кінця XVIII ст. Вона пов'язана передусім із видобутком корисних копалин. Інгулецьке родовище залізних кварцитів представлено залізними кварцитами з масовою часткою кварциту 32,5 — 33,0 %, які містять породи сланців. Запаси родовища — 1 млрд т. З 1891 року тут почалась розробка залізної руди і вже через 10 років діяло 6 копалень. У 1920-ті роки шахтарські поселення злилися в одне селище з назвою річки.
Статус міста Інгулець отримав у 1956 році. У жовтні 2002 року місто Інгулець було включено до складу міста Кривого Рогу[3].
Свою назву місто отримало від назви річки Інгулець.
Населення ред.
Національний склад ред.
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[4]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| Українці | 81,98 % |
| Росіяни | 15,88 % |
| Інші/не вказали | 2,14 % |
Мовний склад ред.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 30 340 | 77,76 % |
| Російська | 8 421 | 21,58 % |
| Інше | 259 | 0,66 % |
| Разом | 39 020 | 100,00 % |
Промисловість ред.
Залізнична станція Інгулець. Добуваються залізні руди. Інгулецький ГЗК, бетонний завод.
Культура та освіта ред.
На території Інгульця є палац культури з залом на 650 місць, дві бібліотеки з фондом 50,8 тис. книг, музична школа, палац дитячої творчості, палац спорту, стадіони «ІНГУЛЕЦЬ» і «Будівельник», 12 загальноосвітніх шкіл, профтехучилище № 44, Інгулецький технікум ДВНЗ КНУ, лікарняне містечко з дитячим відділенням, два водоймища.
На території Інгулецького району функціонують 35 закладів освіти: з них 12 загальноосвітніх навчальних закладів, Інгулецький ліцей, "Криворізький багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Перлина», 16 дошкільних навчальних закладів та 4 позашкільних заклади.
Персоналії ред.
- Білецький Дмитро Юрійович (1987—2014) — молодший сержант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Бонцевич Сергій Степанович (1981—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Гажур Олександр Анатолійович (1975—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Андрій Михайлович Козюбчик (1981—2014) — український військовик, боець ДУК ПС.
- Конопацький Сергій Васильович (1973—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Гуреїв Олекса — український письменник.
- Лисечко Антон Ігорович (1988—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Світлини ред.
-
Скульптура "Еней" -
Арт-об'єкт "Я кохаю Інгулець"
_-_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B2%D1%8A%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B5_%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4.jpg)
Примітки ред.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Реєстр пам'яток трипільської культури — Дніпропетровська область. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 15 червня 2010.
- ↑ Верховна Рада України, Постанова № 217-IV від 24.10.2002 Про зміну меж міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua