Відкрити головне меню

Іліссос (грец. Ιλισός) — річка в Аттиці, нині замурована у бетон. Названа за однойменним річковим богом у давньогрецькій міфології. Своє ім'я Іліссос дав одному з районів Афін Ілісія.

Іліссос
Ilissos leftovers.JPG
Єдина ділянка течії на поверхні поблизу Олімпейону, Афіни
37°56′22″ пн. ш. 23°40′50″ сх. д. / 37.93972222002777528° пн. ш. 23.68083333002777735° сх. д. / 37.93972222002777528; 23.68083333002777735
Витік Гора Іметт, поблизу Кесаріані
Гирло затока Фалірон
• координати 37°56′23″ пн. ш. 23°40′51″ сх. д. / 37.93972222224977742° пн. ш. 23.68083333336077700° сх. д. / 37.93972222224977742; 23.68083333336077700
Країни: Греція Греція
Регіон периферія Аттика
Притоки: Ерідан
Іліссос у Вікісховищі?

Річка має два джерела: на верхніх схилах гори Іметт поблизу монастиря в Кесаріані і в Кареас, поблизу церкви святого Іоанна Богослова[1]. Впадає Іліссос в затоку Фалірон. Розход води на відкритій ділянці становить 270 м³/с, решта потоку відведена в річку Кефісс[2].

Зміст

ІсторіяРедагувати

В античну добу Іліссос протікав поза міським муром полісу Стародавніх Афін і слугував одним з природних кордонів Афінського акрополя.

До середини 20 століття річка протікала вздовж сучасних вулиць Міхалокопулу та Калліроїс, просто перед входом до стадіону «Панатінаїкос». В період весняної повені часто траплялись паводки, тому ця місцевість отримала назву Жаб'ячий острів.

Пізніше її було сховано під проспектом Короля Константіна. Нині Іліссос протікає поверхнею лише на невеличкій ділянці своєї течії поблизу Храму Зевса Олімпійського.

Храми на ІліссосіРедагувати

На березі Іліссоса був зведений невеличкий іонічний храм, схожий на Храм Ніки Аптерос на Акрополі[3]. Зображення храму міститься лише у серії малюнків, виконаних Джеймсом Стюартом та Ніколасом Реветтом[4]. Донині від храму збереглись тільки фундамент, кілька плит та скульптурних фрагментів, вони датовані близько 450—448 до н. е.[5].

Поблизу сучасної вулиці Ардітту на березі Іліссоса побудований ранньохристиянський храм Святого мученика Леоніда, побудований у 5 столітті і пов'язаний з правлінням в 11 столітті візантійської імператриці Євдокії Макремволітісси[6].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати