Ільїн-Женевський Олександр Федорович

Олександр Федорович Ільїн-Женевський (справжнє прізвище Ільїн, друга частина прізвища походить від місця політичної еміграції) народився 16 (28) листопада 1894 року в Петербурзі в дворянській родині адмірала Федора Ільїна[1]. За іншими даними, народився в сім'ї Антоніни Василівни Ільїної, доньки генерал-майора артилерії В. М. Ільїна та протодиякона Сергіївського всієї артилерії собору Федора Олександровича Петрова[2]. Майстер спорту СРСР від 1925 року, теоретик, літератор, журналіст і видатний організатор шахового життя в Росії та СРСР[3]. Професійний революціонер, учасник підпільного більшовицького руху, учасник штурму Зимового палацу.

Олександр Федорович Ільїн-Женевський
Оригінал імені Александр Фёдорович Ильин-Женевский
Ільїн-Женевський Олександр Федорович
Народження 28 листопада 1894(1894-11-28)
Санкт-Петербург
Смерть 3 вересня 1941(1941-09-03) (46 років)
Нова Ладога, Волховський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Титул Майстер спорту СРСР (1925)

У юності захопився шаховою грою і брав участь у петербурзьких змаганнях. Перебуваючи в політичній еміграції в Швейцарії від 1912 року (як член партії більшовиків), виграв першість Женеви 1914 року. Того самого року повернувся в Росію і брав участь у Першій світовій війні, був отруєний газами, контужений. Від 1916 року проходив службу офіцером у вогнеметно-хімічному батальйоні, розквартированому в Петрограді. Брав участь у російських революціях 1917 року[4].

1920 року, бувши комісаром Центрального управління Всевобуча, організував у Москві Всеросійську шахову олімпіаду, яка стала першим чемпіонатом Радянської Росії. Сам взяв у ній участь, посівши 9-10 місця. В 1921 році на дипломатичній роботі — консул в Лібаві, Латвія. Брав участь у семи чемпіонатах СРСР, двічі був чемпіоном Ленінграда (у 1926 і 1929 роках), переміг у першості ВЦРПС (1927 рік) і поділив 1-2-ге місце на чемпіонаті Закавказзя (1932 рік). На Першому московському міжнародному турнірі 1925 року посів 9-10-те місця і завдав 18 листопада сенсаційної поразки чемпіону світу Капабланці. Ця перемога ввела його в число членів символічного клубу переможців чемпіонів світу Михайла Чигоріна.

Автор низки книг. Серед них написані у формі «Щоденника учасника» яскраві замальовки учасників Московського міжнародного турніру 1925 року — Ласкера і Капабланки (Москва, 1926 рік). Автобіографічні Записки радянського майстра» (Ленінград, 1929) і книга «Матч Алехін — Капабланка» (Ленінград, 1927).

Як журналіст проявив себе на посаді головного редактора журналів «Шаховий листок» (Ленінград, 1925-1930 роки) і «Шахи в СРСР» (Москва, 1936-1937 роки).

Під час евакуації з Ленінграда загинув 3 вересня 1941 року в Новій Ладозі під час нальоту німецької авіації. Похований у Новій Ладозі на братському меморіальному цвинтарі.

Його брат Раскольников також був відомим революціонером, партійним і державним діячем.

Від 1988 року в місті Нова Ладога щорічно проходить Меморіал О. Ф. Ільїна-Женевського[5].

Спортивні результатиРедагувати

Рік Місто Змагання + - = Результат Місце
1914 Женева Першість Женеви 1
1917 Петроград Турнір Петроградського шахового зібрання
1920 Москва Всеросійська шахова олімпіада 5 6 2 7 з 15 9—10
Москва Першість Москви 3 з 12 7[6]
1922 Лієпая Першість Лієпаї
Петроград Першість Петрограда
Петроград Матч Петроград — Москва (3-тя шахівниця, проти П. А. Романовського) 1 0 1 1,5 з 2
1922 / 23 Москва Першість Москви 6 з 10 3—5
1923 Петроград 2-й чемпіонат СРСР 3 4 5 5,5 з 12 7—8
1924 Ленінград Турнір I категорії
Ленінград Першість Ленінграда 4 з 10 4[7]
Москва 3-й чемпіонат СРСР 4 7 6 7 з 17 13
1925 Ленінград «Турнір 10-ти» (Ю. Д. Боголюбов і 9 ленінградських шахістів) 2 3 4 4 из 9 5
Ленінград Першість Ленінграда 8,5 з 11 1—4
Ленінград 4-й Чемпіонат СРСР 7 4 8 11 з 19[8] 6—8
Ленінград Матч з Я. Г. Рохліним (кваліфікаційний, на звання майстра) 3 3 2 4 : 4
Москва Міжнародний турнір 7 6 7 10,5 з 20 9—10
1926 Москва Матч Москва — Ленінград (3-тя шахівниця, проти В. І. Ненарокова) 1 1 0 1 з 2
Ленінград Командна першість профспілок Ленінграда
Ленінград Першість Ленінграда 6 0 3 7,5 з 9 1
Ленінград Першість Північно-Західної області 5 0 5 7,5 з 10 2[7]
Стокгольм Матч Стокгольм — Ленінград (1-ша шахівниця, проти Г. Ніхольма) 1 0 1 1,5 з 2
1927 Москва Першість ВЦРПС
Берлін I Конгрес Шахінтерна 5 0 4 7 з 9 1
Берлін Командна першість Шахінтерна (збірна СРСР, 1-ша шахівниця) команда — чемпіон
Москва 5-й Чемпіонат СРСР 7 7 6 10 з 20 9
1928 Ленінград Першість Ленінграда 6 3 6 9 з 15 5
1929 Ленінград Першість Ленінграда 5 1 1 5,5 з 7 1
Берлін Матч робоча збірна Берліна — збірна залізничників Ленінграда (проти Чаха) 1
Одеса 6-й Чемпіонат СРСР (чвертьфінальний турнір, група № 1) 2 1 5 4,5 з 8 3—4[9]
1929 / 30 Ленінград Матч с В. В. Рагозіним (кваліфікаційний, на звання майстра) 2 4 4 4 : 6
1930 Ленінград Турнір ленінградських майстрів 5,5 з 8 2
Ленінград Матч Ленінград — Москва профспілки рабпроса (проти О. С. Сергєєва) 1
Ленінград Матч збірна Ленінграда — збірна Ленінградських ВНЗ (проти М. М. Ботвинника) 0 1 0 0 з 1
1931 Москва Півфінал 7-го чемпіонату СРСР
Москва 7-й Чемпіонат СРСР 7 7 3 8,5 з 17 10—12
1932 Ленінград Першість Ленінграда 4 3 4 6 з 11 3—5
1932 / 33 Ленінград Турнір Ленінградських майстрів (у Будинку науковців) 5,5 з 10 2—3[7]
1933 Ленінград Першість Ленінградського губвідділу рабпросу
Ленінград Турнір Ленінградских майстрів 7,5 з 13 5—6
1934 / 35 Ленінград 9-й Чемпіонат СРСР 6 11 2 7 з 19 18—19
1936 Ленінград Першість Ленінграда 7 3 4 9 з 14 3[10]
Ленінград Відбірковий турнір майстрів (до 10-го чемпіонату СРСР)
1936 / 37 Ленінград Матч проти О. П. Сокольського (кваліфікаційний, на звання майстра) 4 4 9 8,5 : 8,5
1937 Тбілісі 10-й Чемпіонат СРСР 3 7 9 7,5 з 19 16—18
Ленінград Міжнародний турнір (у рамках гастролей Р. Файна) 0 2 3 1,5 з 5 6
Ленінград Матч Ленінград — Москва (проти М. М. Зубарєва) 1 0 1 1,5 з 2
1937 / 38 Ленінград Першість Ленінграда 7 5 3 8,5 з 15 5
1938 Ленінград Півфінал 11-го чемпіонату СРСР 3 8 6 6 з 17 15—16
Ленінград Першість Ленінграда 1 3 9 5,5 з 13 10
1939 Ленінград Першість Ленінграда 6 3 6 9 з 15 3—6
1940 Ленінград Командна Першість Ленінграда
Ленінград Турнір чотирьох шахістів
1941 Ростов-на-Дону Півфінал 13-го чемпіонату СРСР (група I) 2 2 2 3 з 6 [11]

Цікаві фактиРедагувати

Грати в шахи Ільїну-Женевському довелося вчитися двічі — в дитинстві і після важкої контузії на фронті, після якої він забув, як ходять шахові фігури[12].

ПриміткиРедагувати

  1. Примарні тіні шахової історії [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Сергій Морозов. Його не зробили ворогом народу. Революціонер, історик, шахіст [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Ільїн-Женевський Олександр Федорович [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  4. А. Ф. Ильин-Женевский, От Февраля к захвату власти. //. Прибой (Ленинградский истпарт). Ленинград. 1927 г. 189 стр.
  5. Глезеров, С. (14 грудня 2006). У Новій Ладозі пам'ятають про Ільїна-Женевського. Вести. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 8 червня 2010. 
  6. 7 учасників грали у 2 кола
  7. а б в 6 учасників грали у 2 кола
  8. Включаючи очко від С. Н. Фреймана, який вибув з турніру
  9. За коефіцієнтом не пройшов у півфінал
  10. 8 учасників грали у два кола
  11. Турнір перерваний у зв'язку з початком війни
  12. А. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 15 грудня 2016. 

ПосиланняРедагувати