Ікаї Тане

116-річна японка-довгожителька

Тане Ікаї (яп. 猪飼 たね; 18 січня 1879 року, Кенсей, Префектура Айті, Японська Імперія12 липня 1995 року, Наґоя, Префектура Айті, Японія)[1]японська довгожителька. 28 серпня 2014 року вона стала третьою людиною, яка коли-небудь жила в країнах Азії, що досягла 116-річного віку. Першою, другою і четвертою є її співвітчизниці Місао Окава, Набі Тадзіма і Тійо Міяко. Також, на сьогоднішній день, вона займає 13-те місце в списку найстаріших верифікованих людей за всю історію.

Тане Ікаї
яп. 猪飼たね
Народився 18 січня 1879(1879-01-18)
Наґоя, Японія
Помер 12 липня 1995(1995-07-12) (116 років)
Наґоя, Японія
·ниркова недостатність
Країна Японія ЯпоніяЯпонія Японська Імперія
Національність японка
Діяльність 100-річна особа
Відомий завдяки
  • 13-та найстаріша верифікована людина в історії
  • Третя людина, яка коли-небудь жила в Азії, що досягла 116-річного віку
  • 4-те місце серед найстаріших верифікованих людей, що коли-небудь жили в Азії, за всю історію
Діти (4) 4

Життєпис ред.

Тане Ікаї народилась 18 січня 1879 року в родині селян. Була третьою з шести дитиною в сім'ї. Вона вийшла заміж в 20 років, народила трьох синів і доньку, і розлучилась в 1917 році у віці 38 років. В 1968 році, у віці 89 років вона переїхала в будинок для людей похилого віку. У віці 109 років (в 1988 році) жінка перенесла інсульт і була переведена в лікарню, де вона лишалась прикутою до ліжка до самої смерті.[2]

Тане Ікаї стала найстарішою людиною в Японії у віці 113 років в 1992 році, після смерті 114-річної Ваки Шірахами. Вона пережила всіх своїх дітей, і померла 12 липня 1995 року, у віці 116 років і 175 днів.[2] Розтин показав, що вона померла від ниркової недостатності. Незважаючи на поважний вік, Тане Ікаї ніколи не була найстарішою людиною в світі, оскільки на момент її смерті була жива Жанна Кальман, яка згодом стала найстарішою верифікованою людиною, що будь-коли жила на Землі.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Associated Press (14 липня 1995). Oldest Japanese Dies at Age 116. Tulsa World (NewsBank). с. F3. Процитовано 13 грудня 2008. 
  2. а б Maier (2010) pp. 294-295

Посилання ред.