Відкрити головне меню

Тане Ікаї
яп. 猪飼たね
Tane Ikai.jpg
Народилася 18 січня 1879(1879-01-18)
Наґоя, Японія
Померла 12 липня 1995(1995-07-12) (116 років)
Наґоя, Японія
·ниркова недостатність
Громадянство
(підданство)
Японія ЯпоніяЯпонія Японська Імперія
Національність японка
Відома завдяки
  • 13-та найстаріша верифікована людина в історії
  • Третя людина, яка коли-небудь жила в Азії, що досягла 116-річного віку
  • 4-те місце серед найстаріших верифікованих людей, що коли-небудь жили в Азії, за всю історію
Діти (4) 4

Тане Ікаї (яп. 猪飼 たね; 18 січня 1879 року, Кенсей, Префектура Айті, Японська Імперія12 липня 1995 року, Наґоя, Префектура Айті, Японія)[1]японська довгожителька. 28 серпня 2014 року вона стала третьою людиною, яка коли-небудь жила в країнах Азії, що досягла 116-річного віку. Першою, другою і четвертою є її співвітчизниці Місао Окава, Набі Тадзіма і Тійо Міяко. Також, на сьогоднішній день, вона займає 13-те місце в списку найстаріших верифікованих людей за всю історію.

ЖиттєписРедагувати

Тане Ікаї народилась 18 січня 1879 року в родині селян. Була третьою з шести дитиною в сім'ї. Вона вийшла заміж в 20 років, народила трьох синів і доньку, і розлучилась в 1917 році у віці 38 років. В 1968 році, у віці 89 років вона переїхала в будинок для людей похилого віку. У віці 109 років (в 1988 році) жінка перенесла інсульт і була переведена в лікарню, де вона лишалась прикутою до ліжка до самої смерті.[2]

Тане Ікаї стала найстарішою людиною в Японії у віці 113 років в 1992 році, після смерті 114-річної Ваки Шірахами. Вона пережила всіх своїх дітей, і померла 12 липня 1995 року, у віці 116 років і 175 днів.[2] Розтин показав, що вона померла від ниркової недостатності. Незважаючи на поважний вік, Тане Ікаї ніколи не була найстарішою людиною в світі, оскільки на момент її смерті була жива Жанна Кальман, яка згодом стала найстарішою верифікованою людиною, що будь-коли жила на Землі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Associated Press (14 July 1995). Oldest Japanese Dies at Age 116. Tulsa World (NewsBank). с. F3. Процитовано 2008-12-13. 
  2. а б Maier (2010) pp. 294-295

ПосиланняРедагувати