Ізідор Кюршнер (угор. Kürschner Izidor; 23 березня 1885, Будапешт — 13 жовтня або 8 грудня 1941, Ріо-де-Жанейро) — угорський футболіст і тренер єврейського походження[1][2]. У Бразилії був відомим під ім'ям Дорі Крушнер (порт.-браз. Dori Kruschner).

Ф
Ізідор Кюршнер
Особисті дані
Народження 23 березня 1885(1885-03-23)
  Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть 13 жовтня 1941(1941-10-13) (56 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Громадянство  Угорщина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1904–1913 Угорщина МТК (Будапешт) 106 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1907–1911 Угорщина Угорщина 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1919–1920 Німеччина «Штутгартер Кікерс»
1921 Німеччина «Нюрнберг»
1921 Німеччина «Баварія» (Мюнхен)
1921–1922 Німеччина «Айнтрахт» (Франкфурт)
1922 Німеччина «Нюрнберг»
1923–1924 Швейцарія «Нордштерн» (Базель)
1924 Швейцарія Швейцарія
1924–1925 Німеччина «Шварц-Вайс» (Ессен)
1925–1934 Швейцарія «Грассгоппер» (Цюрих)
1934–1935 Швейцарія «Янг Бойз» (Берн)
1937–1938 Бразилія «Фламенго»
1939–1940 Бразилія «Ботафого»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра ред.

Ізідор Кюршнер розпочав кар'єру в 1904 році в клубі МТК[1]. Він грав у клубі на місці лівого захисника та півзахисника[1], провівши 106 матчів з трьома забитими голами[3] . Він виграв з клубом два чемпіонати Угорщини та три кубки країни. Також гравець виступав за збірну Угорщини, де дебютував 6 жовтня 1907 у матчі з Австрією, в якому його команда програла з рахунком 3:5. Загалом за національну команду Кюршнер провів 5 зустрічей.

У 1918 році він почав тренерську кар'єру, очоливши МТК[2] . Наступного року Кюршнер поїхав до Німеччини, очоливши « Штутгартер Кікерс», де пропрацював два сезони. Під час першого сезону переміг у чемпіонаті Вюртемберга. У 1921 Ізідор став головним тренером «Нюрнберга» і зміг привести клуб до виграшу в чемпіонаті Німеччини[1] . Після закінчення сезону Кюршнер став головним тренером «Баварії»[4]. Після вильоту мюнхенців зі стадії плей-офф південно-німецького чемпіонату, Ізідора знову найняв «Нюрнберг», з яким він пропрацював частину сезону. Ізідор вивів клуб у фінал першості, але там команда зіграла двічі внічию з « Гамбургом». Другий матч було зупинено через те, що у Нюрнберга залишилося на полі 7 гравців, а чемпіоном було визнано «Гамбург». Але Гамбург відмовився від титула, невдоволений таким «нечесним» завершенням гри[2]. У наступному сезоні угорець очолював клуб Айнтрахт, з яким виграв регіональний чемпіонат[5].

У 1923 році Кюршнер поїхав до Швейцарії, де очолив «Нордштерн», ставши першим штатним тренером в історії команди. Тоді ж він став частиною тріумвірату головних тренерів збірної Швейцарії разом із Джиммі Гоганом та Тедді Даквортом. Ці тренери повинні були підготувати та очолити команду на Олімпіаді в Парижі. На Олімпіаді швейцарці дійшли до фіналу, де програли Уругваю з рахунком 0:3. Потім Ізідор повернувся до Німеччини, де пропрацював із клубом «Шварц-Вайс». У 1925 році Кюршнер став головним тренером «Грассгоппера». Він виграв з командою три чемпіонати і чотири Кубки Швейцарії, ставши на той момент найуспішнішим тренером в історії команди[1]. Потім він невеликий проміжок часу очолював «Янг Бойз».

У 1931 році Кюршнер допоміг зберегти клуб «Аустрія», який знаходився на межі банкрутства. Угорський емігрант Бекски попросив допомоги у Кюршнера, який мав чудові стосунки з президентом «Грассгоппера», який був власником фабрики Ешером. Угорський тренер переконав промисловця надати велику безвідсоткову позику «Аустрії», яка допомогла б клубу зберегти своє існування. Сама «Аустрія» змогла швидко за два роки віддати цей борг[3].

У березні 1937 року Кюршнер приїхав до Бразилії, де місяцем пізніше став головним тренером « Фламенго». У цій команді він модернізував чепменівську систему гри 2-3-5 на 3-2-2-3[2], яка була успішно використана головним тренером збірної Бразилії Адемаром Піментою на чемпіонаті світу, де бразильці стали бронзовими призерами[1]. Цей період у роботі Ізідора був сповнений критики з боку помічника головного тренера Флавіо Кости та низки гравців, які не хотіли бачити європейця своїм наставником[2]. Сам тренер був звільнений після поразки клубу, завданої командою «Васко да Гама» 4 вересня 1938 року. У 1939 році Ізідор очолив «Ботафого», яким керував один сезон. Тоді ж він захворів на якусь вірусну інфекцію, внаслідок якої помер у 1941 році[1][2] . Похований на цвинтарі Святого Іоанна Хрестителя в Ріо-де-Жанейро.

Вже після смерті Кюршнера Коста, який відкрито критикував Ізідора, модернізував схему угорця, назвав її WM і успішно використовував багато років[2]. Більше того, Коста після одного з товариських матчів, в якому його команда обіграла один з угорських клубів з рахунком 5:0, сказав: «Перевага наших знань пов'язана з нашим колишнім тренером, вашим Дорі Кюршнером»[3] .

Статистика ред.

Статистика виступів у збірній:[6]

Досягнення ред.

Як гравець ред.

Як тренер ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Quién fue… Izidor Kürschner, el padre del ‘jogo bonito’. Архів оригіналу за 27 січень 2022. Процитовано 27 січень 2022.
  2. а б в г д е ж Izidor Kürschner, le précurseur oublié de la révolution du football brésilien. Архів оригіналу за 27 січень 2022. Процитовано 27 січень 2022.
  3. а б в Kürschner Izidor. Архів оригіналу за 27 січень 2022. Процитовано 27 січень 2022.
  4. Alle Trainer des FC Bayern. Архів оригіналу за 27 січень 2022. Процитовано 27 січень 2022.
  5. Izidor 'Dori' Kürschner. Архів оригіналу за 14 серпень 2020. Процитовано 27 січень 2022.
  6. * Izidor Kürschner (англійська) . EU-Football.info. Архів оригіналу за 14 листопад 2021. Процитовано 31 січня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)

Посилання ред.