Ізраїльські залізниці

Ізраїльські залізниці (івр. רכבת ישראל‎, трансліт. Раке́вет Ісрае́ль) — компанія-оператор, що здійснює міжрайонне (intercity) і міське (suburban) залізничне сполучення пасажирських і вантажних поїздів на території Ізраїлю. Рух поїздів, в тому числі пасажирських, здійснюється цілодобово, за винятком 26 годин на Шабат та релігійні свята.

Ізраїльські залізниці
Прапор
Flag of Israel Railways.svg
Логотип
Зображення
Галузь промисловості rail transport in Israeld
Дата створення / заснування 1948 і 2003
Посада керівника організації Israel Railways CEOd
Текст девізу ENJOY THE RIDE
Держава Flag of Israel.svg Ізраїль
Член у Міжнародний союз залізниць[1]
Загальна виручка 940 000 000 ₪ (2015)
Власник Ізраїль
Є власником Єрусалим — Іцхак Навон (станція), Israel Railway Museumd, Ramla Railway Stationd, Jerusalem – Malha Railway Stationd, Tel Aviv South Railway Stationd, Rehovot Railway Stationd, Rishon LeZion – Moshe Dayan Railway Stationd, Jerusalem railway stationd, Hadera East railway stationd, Haifa East railway stationd, Rosh HaAyin South railway stationd, Yokneam – Kfar Yehoshua Railway Stationd, Migdal HaEmek – Kfar Baruch Railway Stationd і Zikhron Ya'aqov railway stationd
Розташування штаб-квартири Lod Railway Stationd
Кількість працівників 1900 осіб
Зазвичай використовуваний транспортний засіб Israel Railways JT42CWd, Israel Railways JT-42BWd, Bombardier Double-deck Coachd і IC3
Дата офіційного відкриття 1948
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Детальна карта
Маршрутна карта Template:Israel Railways routemapd
Офіційний сайт(івр.)
CMNS: Ізраїльські залізниці у Вікісховищі

Починаючи з 2003 року, «Ракевет Ісраель» є 100% державною компанією, під безпосереднім керівництвом міністра транспорту.

Залізнична мережа має протяжність приблизно 750 км, на ній діє 45 пасажирських станцій. Крім діючих та споруджуваних ділянок залізничної мережі є великі занедбані і невикористовувані ділянки. Використовується колія 1435 мм. Діючі лінії пролягають через густонаселені прибережні, північні, центральні і деякі південні райони країни. На лініях використовуються як одноповерхові, так і двоповерхові вагони, приведені в рух дизельними локомотивами.

Центром мережі є Тель-Авів, з чотирьох залізничних станцій якого можна добратися в будь-якому напрямку.

На відміну від автомобільного транспорту, на ізраїльських залізницях використовується лівосторонній рух.

ЛініїРедагувати

Пасажирські лініїРедагувати

  1. НагаріяХайфаТель-АвівАеропорт Бен-ГуріонБеер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
  2. Тель-Авів — Беер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
  3. Хайфа — Кір'ят Моцкін (міський)
  4. Біньяміна / Нетанія — Тель-Авів — Реховот / Ашкелон (міський)
  5. Кфар-Сава — Тель-Авів — Га-Рішонім (міський)
  6. Беер-Шева Цафон — Дімона (міський)
  7. Бейт-Шемеш — Кфар-Сава (міський)
  8. Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха (міський)
Напрям Кількість потягів на день
Ашкелон — Тель-Авів 71
Біньяміна — Тель-Авів 114
Петах-Тіква — Тель-Авів 54
Хайфа — Хоф-га-Кармель, Крайот 79 (6 до Крайот)
Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха 30
Беер-Шева Цафон — Дімона 10

ІсторіяРедагувати

Початок залізницям на території Ізраїлю поклали британська і турецька влади в періоди управління територією. Були прокладені гілки з Яффа до Хайфи та Єрусалиму.

  • 1892 — відкрита лінія в Єрусалим.
  • 1915 — відкриття турецької військової залізниці з Афули в Беер-Шеву і Синайську пустелю.
  • 1950 — відкриття регулярного пасажирського сполучення між Хайфою, Тель-Авівом та Єрусалимом після Арабо-ізраїльської війни 1948—1949 років (час в дорозі займає 4 години).
  • 1954 — відкриття станції Тель-Авів Мерказ.
  • 1965 — відкриття лінії Беер-Шева — Дімона для вантажних поїздів.
  • 1991 — відкриття лінії до Реховота. Замовлено нові дизельні локомотиви.
  • 1992 — склади IC3 — Diesel вийшли на лінії.
  • 1996 — відкриття станції Тель-Авів Га-Шалом.
  • 1997 — надійшли 37 пасажирських вагонів з Іспанії.
  • 1998 — закрита на реконструкцію гілка на Єрусалим. Надійшли 21 нових тепловозів з Іспанії.
  • вересень 2003 — відкриття після реконструкції діьниці до Бейт-Шемешу.
  • жовтень 2004 — відкриття дільниці Тель-Авів — Аеропорт Бен-Гуріон
  • Квітень 2005 — відкриття дільниці Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха і Ашдод-ад-Халом — Ашкелон
  • 17 грудня 2005 — відкриття дільниці Беер-Шева Цафон — Дімона
  • 2 вересня 2006 — відкриття дільниці до Кфар-Сави
  • 9 липня 2007 — залізнична станція «Хайфа Мерказ» («Хайфа-Центральна») перейменована на «Хайфа Мерказ-Шмона» («Хайфа-Центр-Вісім»), в пам'ять про вісім працівників депо, які загинули під час ліванського обстрілу Хайфи у 2006 році.
  • вересень 2007 — відкриття дільниці Тель-Авів — Паатей Модіїн
  • 1 квітня 2008 — відкриття дільниці Паатей Модіїн — Модіїн Мерказ

Перспективи розвиткуРедагувати

В останні роки «Ракевет Ісраель» інтенсивно розвивається. Відповідно генеральному плану «Залізниця 2000» до 2011 року, планувалося побудувати лінії, що з'єднують діючі станції різних напрямків Беер-Шева і Ашкелон, продовжити лінію від Дімони до Ейлата. У 2007, були виділені 300 млн шекелів ($ 71,5 млн) на будівництво лінії в Ейлат. Наразі недобудованою є ділянка 200 км. При вартості приблизно $ 1 млн за кілометр колії. У планах компанії так само будівництво електрифікованої ділянки до нової залізничної станції в Єрусалимі (через Модіїн), значна частина якої буде прокладена в довгих (20 км) тунелях. А також електрифікувати 420 км вже існуючої колії.

Абетковий перелік станційРедагувати

 
Станція Тель-Авів — Га-Гаґана
 
Станція Тель-Авів — Мерказ («Савідор»)

Рухомий складРедагувати

 
Bombardier double-deck coach

Israel Railways employs the following passenger trains and locomotives (partial list):

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://vademecum.uic.org/en/memberDetail/170
  2. Israel Railways Passenger Trains — Details on Short Iron Carriage Types (Hebrew). Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 15 лютого 2008. 
  3. General Information — Types of Rolling Stock in Use (Hebrew). Israel Railways. Архів оригіналу за 28 жовтня 2007. Процитовано 15 лютого 2008. 
  4. Viaggio Light — Low-Floor Coach (English). Siemens. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 19 жовтня 2008. 
  5. Siemens Israel / Mobility in Israel (English). Siemens. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 24 квітня 2009. 

ПосиланняРедагувати