Ізотонічний розчин
Ізотоні́чні ро́зчини (грец. tónos — напруга) — розчини з однаковим осмотичним тиском. У біології і медицині — природні або штучно приготовані розчини з таким же осмотичним тиском, як і у вмісті тваринних і рослинних клітин, в крові і тканинних рідинах.
У медичних маніпуляціях використовують 0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % водний розчин глюкози в терапії різних захворювань з метою зняти інтоксикацію або інші прояви хвороби.
Ізотонічні розчини на противагу гіпертонічним, що не використовуються внутрішньосудинно, не призводять до гемолізу еритроцитів.
Див. також
ред.Література
ред.- Андрейчин М. А., Івахів О. Л. Медсестринство при інфекційних хворобах: Підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 385 с. ISBN 966-7364-94-1 (С.?)
Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |