Ізмаї́л (івр. יִשְׁמָעֵאל‎ — букв. переклад «Нехай Бог почує») — син Авраама та його наложниці Агар, єгиптянки, брат Ісаака по батьку.

Ізмаїл
Єврейською:ישמעאל
Англійською:Ishmael
Куліш:Ізмаїл
Огієнко:Ізмаїл
Хоменко:Ізмаїл
Турконяк:Ізмаїл

Про нього ангел Господній сказав: (Буття 16:12) «Він буде дикий чоловік: його рука проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіма своїми братами».

Відомо, що він оселився у Паран-пустарях, що його дружиною була єгиптянка (Буття 21:21).

Ізмаїл помер у 137-річному віці (Буття 35:17).

Араби називають Ізмаїла своїм пращуром. Про це свідкує частково Біблія списком поколінь Ізмаїла, і частково Коран. Також до арабів відносяться інші шість синів Авраама від жінки, яку він взяв після смерті Сари. Бог обіцяв Аврааму (Буття 21:13) та Агарі (Буття 21:18) вивести з нього великий народ.

Див. такожРедагувати