Ідолопоклонство
Ідолопокло́нство (идолопокло́нство[1], ідолові́рство, ідолопокло́нництво) — поклоніння ідолу або фізичному об'єкту як втіленню божества. В авраамічних релігіях ідолопоклонством називається також поклоніння всьому іншому, крім Бога. В переносному значенні ідолопоклонство — надмірне захоплення об'єктом, особою, ідеєю.
Суть ідолопоклонстваРедагувати
Тома Аквінський розглядав ідолопоклонство як різновид марновірства, що полягає в наданні божественної честі речам, які не є Богом, або неправильному вшануванні Бога. Водночас він писав, що потяг до використання чуттєвих образів є потребою для людини. Саме тому Бог-Син набув людської природи, промовляв притчами та порівняннями. На думку Томи, ідолопоклонство є наслідком прагнення людини вступити в контакт з об'єктом поклоніння; важливо проте не плутати Бога і його творіння. Саме так вчиняли язичники, вшановуючи природу замість її Творця, та євреї, коли поклонялися зображенням Бога чи своїм вождям, як Його втіленням, що вимагали почестей[2].
Християнські богослови — послідовники святого Павла, розширили поняття ідолопоклонництва, включивши до нього надання невиправданого значення іншим аспектам релігії, або нерелігійним аспектам життя в цілому, без участі зображень конкретно. Наприклад, Катехизм Католицької Церкви говорить: «Ідолопоклонство з'являється завжди, коли людина вшановує і прославляє творіння замість Бога, чи то йдеться про богів, демонів, чи про владу, задоволення, раси, предків, державу, гроші тощо»[3].
Французький філософ Жан-Люк Маріон пропонував розрізняти ідолопоклонство та спілкування з божеством. Ідолопоклонство створює наочний образ божества, який це божество підміняє. Надприродна суть божества внаслідок цього ігнорується, вона зводиться до приземлених, узятих з повсякденного досвіду уявлень про ієрархію. Тому ідолам надаються почесті, як-от поклони, «годування», принесення їм дарів. Це якісно відрізняє ідолів від ікон — іконою можна вважати зображення божества, що вказує на його віддаленість і надприродність. Таким чином головна відмінність ідола від ікони полягає в дистанції між людиною і тим, що вона вважає за божество. Більша дистанція сприяє усвідомленню божества як вищої істоти, що сприяє спілкуванню між ним і людиною, тоді як при ідолопоклонництві увага людини звернена на ідол, а не ту силу, котру він зображає[4].
Віровчення християнських конфесій, де використовуються ікони, наголошує, що до ікон безглуздо звертатися з якими-небудь проханнями чи доглядати їх задля отримання певної божественної винагороди; натомість вірянам слід звертатися безпосередньо до Бога[2].
У деяких ультраконсервативних ісламських спільнотах з законами шаріату, ідолопоклонникам може загрожувати смертна кара[5].
Цитати з БібліїРедагувати
- «Почитання ж кумирів безіменних — початок, причина й кінець усьому лиху. Вони бо або з радости шаліють, або пророцтва видають брехливі, або живуть у кривді, або скоро присягають криво. Бо, здавшися на бовванів бездушних, не бояться, що за ложну клятву їх поб'є лихо. За обидвоє спіткає їх кара справедлива: за те, що, ідолам віддавшись, про Бога думали погано, і за те, що, знехтувавши святість, підступно кривоприсягали[6].» (Пр. 14:27-30).
- «Поган божища — срібло й золото, діло рук людських: уста мають — і не говорять, очі мають — і не бачать, вуха мають — і не чують; навіть і подиху нема в їхньому роті. Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.» (Пс. 134:15-18).
- «Бо Господь великий і вельми достойний слави, страшний над усіма богами. Бо всі боги поган — кумири, Господь же створив небо.» (Пс. 95:5-7).
- «Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах. Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене.» (2 М. 20:4-5).
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Тлумачення / значення слова "ИДОЛОПОКЛОНСТВО" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com (ua). Процитовано 27 червня 2022.
- ↑ а б CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Idolatry. www.newadvent.org. Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Катехизм Католицької Церкви. www.catechismus.org.ua. 22.04.2001. Архів оригіналу за 24.03.2016.
- ↑ « Ідол і дистанція». Філософія і Релігієзнавство (ru-RU). 13 листопада 2012. Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Золлнер, Барбара Г. Е. (2008). Брати-мусульмани: Хасан Аль-Худайбі й ідеологія (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-07767-0.
- ↑ Тут і далі — в перекладі Івана Хоменка
ПосиланняРедагувати
- Ідолопоклонники // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ідолопоклонство |
|
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |