Ідель Ілля Євгенійович
Ілля́ Євге́нійович (Євгенович) Ідель (13 січня 1988, Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР — 30 серпня 2014, Київ, Україна) — український військовик, учасник війни на сході України, вояк батальйону «Айдар», псевдо «АГС».
| Ідель Ілля Євгенійович | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
13 січня 1988 Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, УРСР |
| Смерть |
30 серпня 2014 (26 років) Київ, Україна (помер від поранень) |
| Громадянство |
 Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
.svg){kind=small}
Життєвий шлях ред.
Закінчив 9 класів, у Черкасах здобув професію водія; захоплювався картингом. Відслужив строкову службу. Батько помер 2013-го, мама проживала у Києві. Приїхав до Києва восени 2013-го, лишився в часі подій Революції Гідності.
В часі війни — старший оператор, підрозділ диверсійної розвідки, 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Побував удома в короткотерміновій відпустці; супроводжував довезення загиблих побратимів.
30 серпня 2014-го помер в київському шпиталі від важких травм, котрих зазнав у боях з терористами під Луганськом.
По смерті залишилися мама Тетяна Василівна, дружина, 6-річна донька Сніжана, брат, четверо племінників.
Похований у селі Червона Слобода, Черкаський район.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[2].
- Нагороджений відзнакою Вільного козацтва Холодного Яру «Холодний Яр» (посмертно)
- У Червонослобідській школі відкрито пам'ятну дошку Іллі Іделю.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України № 161/2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
- ↑ Завжди в строю: загиблі АТОвці стали почесними громадянами Черкас. — Zmi.ck.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
Джерела ред.
- Ідель Ілля Євгенович [Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Герої не вмирають
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |