Сініцин Ігор Петрович

|дата_смерті= |родичі= |ім'я_при_народженні= |сторінка_в_інтернеті= |місце_смерті= |платня= |вага= |титул= |конфесія= |відомий_(відома)= |наступник= |розмір_зображення= |місце_народження= |підпис_герба= |попередник= |зріст= |герб= |військове звання= |партія= |місце_проживання= |рід_діяльності= |головував_(-ла)= |причина_смерті= |підпис_зображення= |термін= |дата_народження= |Alma_mater=

Ігор Сініцин
Народився	6 березня 1953(1953-03-06) (71 рік) Уссурійськ, Приморський край
Країна	Україна
Діяльність	мандрівник-дослідник
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузь	Технічні науки та технології, Штучний інтелект, Машинне навчання, Інформатика
Посада	Директор Інституту програмних систем НАН України. завідувач наукового відділу
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди	Нагороджений почесним знаком Федерації спортивного туризму України «Видатний мандрівник України». Лауреат телефестивалю «Відкрий Україну!» Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки 2020 року Відзнака «Знак пошани» від Головнокомандувача ЗСУ; Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України» Почесна грамота Міністра оборони України Відзнака Федерації спортивного туризму України «Видатний мандрівник України»
Особ. сторінка	own-eyes.com

І́гор Петро́вич Сіні́цин (Лімбен); (*6 березня 1953, Уссурійськ Приморського краю) — український науковець. відомий у науковій та ІТ-громаді як ідеолог і менеджер впровадження систем штучного інтелекту у вирішення загальнодержавних прикладних завдань, та як мандрівник. Директор Інституту програмних систем НАН України, доктор технічних наук, старший науковий співробітник. Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки 2020 року (в області програмного забезпечення, управління оборонними ресурсами). Автор та ведучий телевізійної передачі «СВОЇМИ ОЧИМА» на 5 каналі.

Біографія

Народився 6 березня 1953 року в м.Усурійськ Приморського краю в сім'ї військовослужбовця. У 1976 році закінчив факультет прикладної математики Київського політехнічного інституту.

У 1984-85 роках працював у складі 29 Радянської Антарктичної Експедиції на посаді інженера-програміста. Завідувач наукового відділу Інституту програмних систем НАН України. Співвласник науково-дослідницького інституту автоматизованих комп'ютерних систем «Экотех». У 1990 році Створив Науково-експедиційний центр «Київ» при Географічному товаристві Національної академії наук України.

Професійна діяльність

Основними напрямами наукової діяльності Ігоря Сініцина є інтелектуальні інформаційні системи, комп’ютерні технології, нейроеволюційна ідентифікація та прогнозування об’єктів, подій і ситуацій, оптимізація процесів ресурсного планування.

Зокрема, розробив математичний апарат комп’ютерного дослідження дискретних процесів обслуговування і засобів оцінки достовірності комп’ютерних розв’язків; розвинув теорію дискретних технологічних та інформаційних процесів.

Розробив моделі та методи подання, аналізу й використання знань про систему рішень сучасних систем організаційного управління, зокрема функціональну архітектуру інтелектуальної інформаційної технології підтримки прийняття корпоративних рішень та онтологічну модель системи рішень, яка поєднує рішення різних категорій та рівнів управління.

Розробив моделі, методи та засоби конструювання і координації систем організаційних рішень у критичній відомчій інформаційній інфраструктурі, моделі, методи і технологічні процедури застосування інструментарію машинного навчання для керування невизначеністю в процесах прийняття організаційних рішень.

Розробив методи та засоби експертно-аналітичної підтримки життєвого циклу системи стратегічних рішень за умови глибокої невизначеності.

Розробив методи прогнозування та оптимізації розвитку оборонних процесів з врахуванням синергетичних ефектів їх взаємодії в умовах ресурсних обмежень.

Розробив прикладну методологію створення систем штучного інтелекту зокрема нейроеволюційних систем.

За його керівництвом, створено та впроваджено комплекс перевірки космічного корабля «Буран» в частині реалізації емулятора мови "Диалог-П" для перевірки директивної логіки.

Створено та впроваджено низку систем управління оборонними ресурсами, які прийняті на озброєння в ЗСУ: підтримки оборонного планування, планування мобілізаційного розгортання, підтримки повсякденної діяльності військових частин, обліку особового складу та інші.

Вироблено та впроваджено захищені програмні платформи розробки та функціонування застосувань оборонного призначення Unity Base Defence та Defence Resource Micro Services.

Розроблено та впроваджено базовий програмно-апаратний комплекс ідентифікації та прогнозування загроз шляхом побудови нейронних моделей з використанням методів формального проектування.

У 2011-2012 роки був Радником Начальника Генерального штабу ЗСУ.

У 2016-2017 роки, в якості громадської діяльності, був головним конструктором інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України, членом міжвідомчої робочої групи «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації» тощо.

За цикл науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт щодо створення інформаційно-аналітичних систем управління оборонними ресурсами отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (2020 рік).

Творчий доробок Сініцина становить 165 наукових праць, у тому числі 21 свідоцтво про реєстрацію авторського право на твір - комп’ютерні програми - та 7 монографій.

Ігор Сініцин є Головою Вченої ради Інституту програмних систем НАН України, Головним редактором наукового журналу «Проблеми програмування», Заступником голови програмного комітету Міжнародної науково-практичної конференції з програмування УкрПРОГ (CEUR-індексація в Scopus).

З серпня 2022 року обіймає посаду директора Інституту програмних систем НАН України.

Великий досвід керівництва успішними науково-дослідними, дослідно-конструкторськими роботами та іншими проєктами, свого часу, привели колектив Інституту програмних систем НАН України до високих наукових досягнень, задіяних у загальнодержавних інтересах України. Наукова і інженерна молодь, сформована Ігорем Сініциним як педагогом і керівником, продовжує працювати в інтересах держави і реалізовувати ідеї свого творчого лідера і вчителя.

Кандидатура Ігоря Сініцина висунута на вакансію члена-кореспондента НАН України Відділення інформатики за спеціальністю “Інтелектуальні системи, штучний інтелект”.

Досягнення як мандрівника та спортсмена

Майстер спорту СРСР зі спортивного туризму, інструктор альпінізму, кандидат у майстри спорту СРСР зі скелелазання та фехтування. Основним захопленням є зимові подорожі, у тому числі автономні подорожі. Досвід зимових подорожей понад 40 років. Ним були відкриті такі місця, як: водоспад «Київський» та каньйон «Казка» (район Плато Путорана, п-ів Таймир). Як мандрівник, Ігор Сініцин відвідав більш, ніж 50 країн світу. Є автором серії телевізійних передач «СВОЇМИ ОЧИМА», які присвячені подорожам в різноманітні куточки нашої Землі.

Нагороди та звання

• Нагороджений почесним знаком Федерації спортивного туризму України «Видатний мандрівник України».
• Лауреат телефестивалю «Відкрий Україну!»
• Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки 2020 року
• Відзнака «Знак пошани»
• Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
• Відзнака федерації спортивного туризму України «Видатний мандрівник України»

Посилання

• Міжвідомчий антарктичний комітет при АН України
• «Арктика та гори. Хроніка мандрівок.»
• Діловий тижневик Контракти «Пінгвіни — чудові хлопці»
• Посилання на І.Сініцина [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.]
• Посилання на І.Сініцина [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Звіт про лижну туристичну подорож 5-ї категорії складності по плато Путорана, яка відбулася з 23 квітня по 16 травня 1981 р. [Архівовано 14 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Звіт про подорож на Камчатку [Архівовано 4 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• «По арктичній пустелі — горам Бирранга»
• Подорож у Перу
• Персональний блог Ігоря Сініцина [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.]
• Фільми про подорожі