Лосєв Ігор Васильович

(Перенаправлено з Ігор Лосєв)

І́гор Васи́льович Ло́сєв (нар. 10 березня 1955, м. Севастополь) — український політолог, публіцист, колумніст, журналіст, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії[1]. Член Національної спілки журналістів України[1]. Почесний член севастопольського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Перший лауреат Премії імені Джеймса Мейса[2], лауреат премії імені Якова Гальчевського (2013).

Лосєв Ігор Васильович
Народився 10 березня 1955(1955-03-10) (66 років)
Севастополь, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСР
Україна Україна
Діяльність журналіст
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ЖиттєписРедагувати

Народився 10 березня 1955 року в м. Севастополь. Севастополець у третьому поколінні, а кримчанин у шостому. Закінчив школу № 35 у Севастополі.

У 1974 р. вступив на філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

В 19791982 викладач філософії в Севастопольському приладобудівному інституті.

В 19821985 — аспірантура кафедри етики і естетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

19851987 — викладач теорії і історії культури в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого.

У 1987 р. захистив кандидатську дисертацію з філософії на тему «Проблема традиції і творчості в моралі».

З 1987 — викладач Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1991 — доцент кафедри української філософії та культури цього ж університету.

З 2000 р. — доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії.

Постійний експерт-політолог Національного радіо України.

Наукова діяльністьРедагувати

Автор понад 50 наукових публікацій. Напрями наукової творчості: російсько-українські та українсько-російські культурні взаємини, етнополітика, історія української культури, філософсько-методологічні засади культурної політики держави[3]. Співавтор 6 універсальних підручників з етики, культурології, історії української філософської думки, автор книги «Історія і теорія світової культури: європейський контекст», що була відзначена премією Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка[1].

Здійснює наукове керівництво здобувачами наукового ступеня кандидата філософських наук[4][5].

Журналістика та публіцистикаРедагувати

Автор більше за 2000 газетних публікацій у севастопольській, кримській, київській та львівській пресі[1]. Постійно друкується в газетах «День», «Дзеркало тижня», «Свобода», «Шлях перемоги», «Українське Слово», «Експрес», «Флот України» тощо, журналах «Сучасність», «Політика і Час», «Україна», «Українська культура», «Морська держава» та інших[6]. Як експерт-політолог брав участь у десятках телевізійних та радіопередач, регулярно запрошується до ефіру Національного радіо України, «Радіо Свобода», Бі-бі-сі, телеканалу УТ-1, «1+1» тощо. Регулярно виступав у теле- і радіоефірі Севастопольської державної телерадіокомпанії[1]. Статті Лосєва перекладаються і видаються російською, польською, чеською мовами[1]. У серії "Бібліотека газети «Флот України» видав три томи книги «Севастополь — Крим — Україна: хроніка інформаційної оборони», що присвячена історії ідеологічного протистояння в Севастополі[1].

Громадська діяльністьРедагувати

У 1994—1998 р.р. — депутат Київської міської ради. Як фахівець-політолог Ігор Лосєв виступає з лекціями перед керівним складом Генерального штабу Збройних Сил України, офіцерами-вихователями Збройних Сил України, керівним складом штабу Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також у берегових частинах і на кораблях ВМС ЗС України. Кілька років він читав громадськості Севастополя лекції у ним же організованому міському лекторії з історії України[1].

НагородиРедагувати

ПублікаціїРедагувати

Окремі виданняРедагувати

  • Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. — К.: Либідь, 1993. — 390 с. (співавтор)
  • Історія філософії України: Підручник. — К.: Либідь, 1994. — 416 с. (співавтор)
  • Історія і теорія світової культури: Європейський контекст. — К.: Либідь, 1995. — 224 с.
  • «Севастополь — Крим — Україна: Хроніка інформаційної оборони»: У 3-х т. — Севастополь, 2008 (серія "Бібліотека газети «Флот України»).

СтаттіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати