Гавришкевич Ігор Степанович

Ігор Степанович Гавришке́вич (* 13 березня 1955(19550313), с. Липовець, Яворівський район Львівська область) — українських художник, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України.

Гавришкевич Ігор Степанович
Народився13 березня 1955(1955-03-13) (69 років)
Яворівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьхудожник
ВчителіДуфанець Олексій Федорович
Нагороди
Народний художник України заслужений діяч мистецтв України

Родина

ред.

Народився в селянській багатодітній сім'ї.

Громадянин України. Одружений. Виховує трьох дітей.

Освіта

ред.

1970 — закінчив 8 класів Нагачівської середньої школи.

1973 — закінчив з відзнакою МПТУ-14 в смт Івано-Франкове (Львівська область). Викладач: Сава Миколайович Мельник[1]

Трудова діяльність

ред.

З 1973 — працював у Сколівському райпромкомбінаті.

1973-1975 — строкова служба в армії.

1975–1977 — технік-художник в ГСКБ "Автонавантажувач".

1977–1993 — художник-конструктор в СКТБ ВО «Ювелірпром».

1993–1994 — референт Львівської організації Спілки художників України.

1994–1996 — директор художньо-виробничого комбінату Львівської організації Спілки художників України.

1996–1997 — директор Львівської інженерної компанії ТзОВ «ЛІКО».

1997-2012 — директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар», згодом зареєстрованого як Львівське комунальне підприємство.

Педагогічна діяльність

ред.

Громадська і політична робота

ред.

З 1987 — активний член «Товариства Лева».

1989 — голова осередку Народного руху України за перебудову в СКТБ «Ювелірпром».

1990 — обраний депутатом Львівської міської ради народних депутатів 1-го демократичного скликання.

2002 — вдруге обраний депутатом Львівської міської ради.

2006 — обраний депутатом Львівської міської ради за списками УНП, секретар постійної депутатської комісії житлової політики.

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.
  1. Ігор Гавришкевич. АРТ ГАЛЕРЕЯ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2013.
  2. Указ Президента України від 4 травня 2019 року № 188/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

ред.