Відкрити головне меню

Ігнац Амшель (угор. Amsel Ignác), нар. 17 січня 1899, Кішпешт, Будапешт — пом. 15 липня 1974, Ріо-де-Жанейро) — угорський футболіст, що грав на позиції воротаря. Відомий, зокрема, виступами за «Ференцварош» і національну збірну Угорщини.

Ф
Ігнац Амшель
Особові дані
Народження 17 січня 1899(1899-01-17)
  Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть 15 липня 1974(1974-07-15) (75 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Прізвисько Павук (Pók)
Громадянство Flag of Hungary.svg Угорщина
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
19??–1921 Угорщина «Кішпешт» ? (?)
1921–1922 Угорщина «Чабаї» ? (?)
1922–1925 Угорщина «Ференцварош» 57[1] (0)
1925–1927 Італія «Анконітана» 26 (-50)
1926–1933 Угорщина «Ференцварош» 77 (0)
Роки Збірна Ігри (голи)
1921–1931 Угорщина Угорщина 9 (-23)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Зміст

Кар'єраРедагувати

Розпочинав кар’єру в клубах «Кішпешт» і «Чабаї». Зі складу останнього наприкінці 1921 року вперше був викликаний на матч збірної. Угорщина проводила товариський матч проти команди Польщі (1:0), а Амшель вийшов на заміну на другий тайм замість знаменитого Кароя Жака.

З 1922 року Ігнац виступав у «Ференцвароші», до якого прийшов наприкінці сезону 1921/22 і встигнув стати володарем Кубку Угорщини, зігравши три матчі, серед яких два у фіналі проти «Уйпешта»[2]. Наступні три сезони клуб обходився без трофеїв, регулярно займаючи місця серед призерів.

В 1925 році Амшель перебрався до італійського клубу «Анконітана». Клуб боровся за виживання, звідси й така кількість пропущених м’ячів угорським воротарем.

Наприкінці сезону 1926/27 Амшель повернувся до «Ференцвароша». Встиг зіграти в одному матчі чемпіонату і трьох кубкових поєдинках (в тому числі і в фіналі), тому є причетним до перемог своєї команди в обох турнірах.

Найбільш успішним для команди став 1928 рік. Окрім чергових перемог у чемпіонаті і кубку, клуб здобув престижний міжнародний трофей — Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів центральної Європи. У 1927 році «Ференцварош» відмовився від участі у цьому турнірі, а ось у 1928 році зіграв і упевнено переміг. У чвертьфіналі команда розгромила югославський БСК — 7:0, 6:1, а півфіналі була переможена австрійська «Адміра» (2:1, 1:0). У фіналі команда подолала ще один австрійський клуб  — «Рапід» (7:1, 3:5). Амшель зіграв в усіх шести поєдинках, а загалом у Кубку Мітропи на його рахунку 10 матчів[2].

В червні-серпні 1929 року Амшель був учасником турне Південною Америкою. Клуб провів 14 матчів (Ігнац зіграв усіх із них) проти клубних команд і національних збірних Бразилії, Уругваю і Аргентини, здобувши 6 перемог при 6 поразках і 2 нічиїх[3]. Найбільш славною для «Ференцвароша» стала перемога з рахунком 3:2 над діючими дворазовими олімпійськими чемпіонами і майбутніми чемпіонами світу  — збірною Уругваю (щоправда, через тиждень уругвайці взяли впевнений реванш  — 0:3).

Ще один чемпіонський титул Амшель виграв в 1932 році (на його рахунку 10 матчів), а у 1933 році здобув Кубок Угорщини. Вклад Ігнаца в останню перемогу не значний: на той час він втратив місце в основі клубу і зіграв у тому сезоні лише по одному матчеві в кубку і чемпіонаті.

Загалом в 1922—1925 і 1927—1932 роках Ігнац Амшель відіграв у складі «Ференцвароша» 324 матчі (з врахуванням 5 у змішаних командах), серед них 134 матчі у чемпіонаті, 20 матчів у кубку, 10 матчів у Кубку Мітропи, 160 матчів у інших турнірах і товариських матчах[4]. Виступаючи за «Ференцварош», Амшель час від часу викликався в збірну. Загалом у 1921—1931 роках у складі головної команди країни він зіграв 9 поєдинків.

Статистика виступів за збірнуРедагувати

Титули і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати