Ігнац Амадеюс Тедеско
Ігнац Амадеюс Тедеско (нім. Ignaz Amadeus Tedesco; 3 лютого 1815[4], Прага — 13 листопада 1882, Одеса) — піаніст і музичний педагог родом з чеських євреїв.
| Ігнац Амадеюс Тедеско | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 лютого 1815 |
| Місце народження | Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][2] |
| Дата смерті | 13 листопада 1882[3][1] (67 років) |
| Місце смерті | Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1] |
| Поховання | Перший Християнський цвинтар |
| Професії | піаніст, композитор |
| Інструменти | фортепіано |
Біографія ред.
Навчався в Празі у Йозефа Трібензее і Вацлава Томашека, там же почав викладати сам (серед його празьких учнів, зокрема, Юліус Шульгоф). Віртуозний піаніст, у другій половині 1830-х рр. багато концертував у Німеччині, отримавши прізвисько «Ганнібал октав»[5]. У 1840 році влаштувався в Одесі, даючи уроки фортепіанної гри, і провів тут майже все життя, широко гастролюючи в південній частині Російської Імперії, зокрема найбільше на території сучасної України, але виступав також і в Санкт-Петербурзі (1847), Гамбурзі (1848), Лондоні (1856) та ін.
Ігнацію Тедеско належить більше 70 творів для фортепіано, в тому числі концерт, ноктюрни, мазурки й інші салонні п'єси, а також транскрипції оперних арій і фортепіанні переклади народних пісень, які складають більше двох третин його спадщини. Серед численних одеських учнів Тедеско була і мати Бориса Пастернака, піаністка Роза Кауфман[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Tedesco, Ignaz Amadé // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 43. — S. 181.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Aldo Corcella. Grecità e musica: Friedrich Spiro (1863—1940) e Assia Rombro (1873—1956). — Basilicata University Press, 2021. — P. 178.
- ↑ Oskar Bie. Das Klavier und seine Meister [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] — Adamant Media Corporation, 1901. — P. 169.
- ↑ Р. Лихт. Черновик биографии Бориса Пастернака. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.