Івасюк
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
| Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Івасюк. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Івасюк |
Івасю́к — українське прізвище, утворене від Івась — зменшеної форми імені Іван. Станом на 2013 рік в Україні зареєстровано 4143 носії. Найбільше — на Галичині.[1]
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Фонетичні алгоритми (англ.) | ||||
|
| ||||
| Пошук сторінок | у Вікіданих • :посилання: | |||
Відомі носії ред.
- Івасюк Василь (* 1960) — релігійний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви (2000).
- Івасюк Василь Михайлович — сержант служби цивільного захисту, кавалер ордена «За мужність» III ступеня[2].
- Івасюк Валерій Петрович (* 1958) — кандидат медичних наук (1992), Народний депутат України 1 скликання; радник Президента України (12.2009-03.2010).
- Івасюк Вероніка Миколаївна (* 1995) — українська важкоатлетка.
- Івасюк Володимир Михайлович (1949—1979) — український поет і композитор. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно).
- Івасюк Григорій Михайлович — заслужений лісівник України.[3]
- Івасюк Іван Васильович (1879 —1933) — український економіст, громадсько-політичний діяч Кубані. З 1920 — міністр фінансів уряду Кубані.
- Івасюк Іван Миколайович (1916—1945) — український політичний та військовий діяч, член ОУН.
- Івасюк Інна Віталіївна (* 1977) — українська лялькарка, авторка понад тисячі ляльок-маґодз.
- Івасюк Микола Іванович (1865—1937) — український художник.
- Івасюк Михайло Григорович (*25 листопада 1917 — †5 лютого 1995) — письменник, літературознавець, фольклорист, педагог, громадський та культурний діяч, батько Володимира Івасюка.
- Івасюк Роман Сергійович — капітан Збройних Сил України, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня[4]
Примітки ред.
- ↑ Івасюк
- ↑ Указ президента України 394/2020. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 241/2018
- ↑ Указ президента України 618—2021. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 січня 2022.