Відкрити головне меню

Івасакі Акіра

японський кінокритик

Акі́ра Іваса́кі (яп. 岩崎 昶 Івасакі Акіра?, 18 листопада 1903, Токіо — 16 вересня 1981, Токіо)  — японський кінокритик, історик кіно, режисер-документаліст і кінопродюсер. Разом з японцем Тадао Сато та американцем Дональдом Річі був одним з провідних фахівців в царині японського кінематографу XX століття. Розвивав ідеї марксизму та зробив кар'єру на сприянні прогресивному кіно і кінокритиці. Наприкінці 1930-х років був одним з організаторів «Прокіно» (Союзу пролетарського кіно), у рамках якого поставив декілька документальних фільмів[2]. Після 1950 року Івасакі був одним з активних учасників руху за незалежний кінематограф.

Акіра Івасакі
яп. 岩崎 昶
Akira Iwasaki.jpg
Дата народження 18 листопада 1903(1903-11-18)[1]
Місце народження Токіо, Японія
Дата смерті 16 вересня 1981(1981-09-16)[1] (77 років)
Місце смерті
Громадянство Японія Японія
Професія кінокритик, кінорежисер, продюсер
Alma mater Токійський університет
Роки активності 19281981
IMDb ID 1473380
Ni hon go2.png Ця стаття містить японський текст.
Без правильної підтримки східно-азіатського написання, ви можете бачити знаки питання, прямокутники або інші символи замість ієрогліфів.

БіографіяРедагувати

Акіра Івасакі, який народився 18 листопада 1903 року в Токіо, зацікавився кінематографом ще в юнацькі роки. Бувши двадцятитрирічним хлопцем він, подивившись на той час кілька фільмів німецького «експресіонізму» допомагав у створенні першого японського авангардистського фільму «Сторінка безумства» (1926), поставленого режисером Тейноске Кінугаса. У 1927 році Івасакі закінчив німецьке відділення філологічного факультету Токійського університету. Ще коли він був студентом, почав писати рецензії на фільми, у тому числі в такому популярному японському кіножурналі, як «Кінема дзюмпо», пізніше очолював в ньому відділ критики[2]. У 1928-му він став одним із засновників та ідеологів групи «Прокіно». На першому публічному перегляді фільмів цієї групи в редакції газети «Іоміурі» був показаний документальний фільм, знятий самим Івасакі, «Одинадцятий Першотравень» (1930) — про політичну демонстрацію японського пролетаріату. У тому ж році зняв документальну стрічку «Асфальтова дорога», а наступного року «Дванадцятий Першотравень» (1931). У 1930 році вийшла перша книга Івасакі «Історія кіно», а в 1931 році його публіцистична книга «Кіно і капіталізм».

Після розгону в 1934 році «Прокіно» Акіра Івасакі продовжує публіцистичну діяльність та стає одним з найактивніших членів Товариства з вивчення діалектичного матеріалізму. Його робота «Теорія кіно» (1936) увійшла до збірки цього товариства «Матеріалістичні твори». Ім'я Івасакі цілком пов'язується з комуністичним рухом Японії.

У 1939 році органи влади мілітаристської Японії розігнали Товариство з вивчення діалектичного матеріалізму й заарештовували Івасакі за звинуваченням у порушенні «Закону про охорону громадського порядку». Він отримав півтори роки ув'язнення, а потім був умовно звільнений та перебував під наглядом поліції аж до капітуляції Японії в 1945 році. У ці роки він недовго пропрацював в Маньчжурській кіно-асоціації, де був помічником Кан'їті Неґісі. У подальші роки аж до закінчення війни, Івасакі, позбавлений можливості друкуватися, працювати на кіновиробництві, займатися творчою літературною діяльністю, вів зі своєю сім'єю напівголодне існування, користуючись мізерною допомогою друзів, так само як і він переслідуваних і обмежених, та вирощував овочі на крихітному городі поряд з будинком, в робітничому районі Токіо.

По закінченні війни в результаті тих дій з демократизації кінематографії, які були здійснені американською окупаційною владою на перших порах, Івасакі активно включається в роботу. Він бере діяльну участь в організації профспілок кінопрацівників і об'єднанні їх в єдиний Союз кінопрацівників Японії. Тоді ж Івасакі стає начальником виробничого відділу кінокомпанії «Ніппон ейгася». Він організовує щотижневий хронікальний кіножурнал «Японські новини». Як продюсер Івасакі створює два документальні фільми: «Ефективність дії атомної бомби» (1946, режисер Рюїті Кано) про атомні трагедії Хіросіми і Наґасакі та «Трагедія Японії» (1946, монтаж і постановка — Фуміо Камеї), де за допомогою монтажу старих хронікальних кадрів створив вражаючу картину росту мілітаризму, що привів народ Японії до незліченних бід. Американська військова адміністрація конфіскувала негатив й усі копії фільму «Ефективність дії атомної бомби» і вивезла їх до США[3]. Після цього безпрецедентного з боку окупаційної влади інциденту Акіра Івасакі покидає студію «Ніппон ейгася» і влаштується на роботу в кінокомпанію «Тохо».

Масовий страйк в компанії «Тохо», що почалася у квітні 1948 року (після того, як керівниками кінокомпанії було оголошено про звільнення 270 працівників) тривав 200 днів. Акірна Івасакі, як один з прибічників комуністичних ідей, став одним з перших у списках звільнених кінематографістів.

Залишившись безробітним Акіра Івасакі повернувся до кінокритики. Одна за одною в 1948—1950 роках виходять його книги «Японське кіно», «Історія кіномистецтва», «Історія світового кіно». Він перевів книги французького кінознавця-комуніста Жоржа Садуля. Нарешті, в 1950-му він організовує першу незалежну кінокомпанію «Сінсей ейгася» («Нова зірка») і як продюсер приступає до постановки фільму «А все-таки ми живемо!», режисером якої виступив його друг і однодумець Тадасі Імаї.

Як критик і історик кіно Акіра Івасакі регулярно друкував статті в періодичних виданнях та випускав книги з кінознавства. У 1952 році вийшла його робота «Як дивитися кінофільми», а в 1955-му — «Коротка історія кінозірок», в 1956 році — «Теорія кіно», а в 1958-му — «Сучасне японське кіно» і «Майстри японського кіно» (дві останні книги були об'єднані в одному томі, коли вишли в 1962 році в російському перекладі). У 1960-1970-х роуках Івасакі був автором книг «Історія японського кіно. 1889—1960» (1961, російський переклад — 1966), «Окупований екран» (1975) та інших.

Акіра Івасакі був членом журі Венеційського кінофестивалю 1968 року та МКФ у Західному Берліні у 1974 році.[4]

БібліографіяРедагувати

  • 岩崎, 昶. 映画芸術史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 世界社, 1930. — 248頁.
  • 岩崎, 昶. 映画と資本主義 / 岩崎昶 著. — 東京 : 往来社, 1931. — 217頁.
  • 岩崎, 昶. プロレタリア映画の知識 / 岩崎昶 著. — 東京 : 内外社, 1932. — 212頁.
  • 岩崎, 昶. 映画論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1936. — 238頁. — (唯物論全書).
  • 岩崎, 昶. 映画の芸術 / 岩崎昶 著. — 東京 : 協和書院, 1936. — 294頁.
  • 岩崎, 昶. 映画と現実 / 岩崎昶 著. — 東京 : 春陽堂書店, 1939. — 319頁.
  • 岩崎, 昶. 日本の映画 / 岩崎昶 著. — 東京 : 日本民主主義文化連盟, 1948. — 215頁. — (文連文庫).
  • 岩崎, 昶. 映画・こうして作られる / 岩崎昶 編. — 東京 : 同友社, 1949. — 285頁.
  • 岩崎, 昶. 映画芸術概論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 政治教育協会, 1949. — 209頁. — (国民大学文庫 ; 40).
  • 岩崎, 昶. 映画論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1949. — 173頁. — (唯物論全書 ; 20).
  • 岩崎, 昶. 映画芸術の歴史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 世界評論社, 1949. — 189頁. — (新世代叢書 ; 第6).
  • 岩崎, 昶. 世界映画史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 白揚社, 1950. — 284頁.
  • 岩崎, 昶. 映画スター小史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 自由国民社, 1951. — 175頁. — (現代新書).
  • 岩崎, 昶. 目でみる世界の名作映画 / 岩崎昶, 瓜生忠夫 共編. — 東京 : 月曜書房, 1951. — 135頁.
  • 岩崎, 昶. 世界映画の鑑賞 / 岩崎昶, 北川冬彦 共編. — 東京 : 双竜社, 1951. — 326頁.
  • 岩崎, 昶. 新しい映画の見方 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1952. — 218頁. — (三笠新書 ; 第3).
  • 岩崎, 昶. 世界映画スター小史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 河出書房, 1953. — 159頁. — (市民文庫 ; 第140).
  • 岩崎, 昶. 映画百科事典 / 岩崎昶 著. — 東京 : 白揚社, 1954. — 638頁.
  • 岩崎, 昶. 映画の理論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 岩波新書, 1956. — 196頁. — (岩波新書).
  • 岩崎, 昶. 日本映画作家論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 中央公論社, 1958. — 340頁.
  • 岩崎, 昶. 映画芸術の歴史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1958. — 277頁.
  • 岩崎, 昶. 現代日本の映画 : その思想と風俗 / 岩崎昶 著. — 東京 : 中央公論社, 1958. — 330頁.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б Кинословарь, т.1, 1966, с. 587
  3. Про Акіру Івасакі в книзі Kevin Macdonald, Mark Cousins. Imagining Reality (англ.)
  4. Akira Iwasaki on IMDb-Biography (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Акира Івасакі, «Современное японское кино», 1958, (перевод с японского 1962, Переводчики: Владимир Гривнин, Л. Левин), — М.: Искусство, 1962, С.524. (рос.)
  • А. Івасакі. История японского кино. — М. : Прогресс, 1966. — 321 с.(рос.)
  • Івасакі, Акира // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 587-588 (рос.)
  • Cazdyn, Eric (2002). The Flash of Capital: Film and Geopolitics in Japan. Duke University Press. ISBN 0-8223-2912-3. 
  • Gerow, Aaron (2008). A Page of Madness: Cinema and Modernity in 1920s Japan. Center for Japanese Studies, University of Michigan. ISBN 978-1-929280-51-3. 
  • Hirano, Kyoko (1992). Mr. Smith Goes to Tokyo: The Japanese Cinema under the Occupation, 1945–1952. Smithsonian Institution. ISBN 1-56098-157-1. 
  • Nornes, Abé Mark (2003). Japanese Documentary Film: The Meiji Era through Hiroshima. Minneapolis: University of Minnesota Press. ISBN 0-8166-4045-9. 

ПосиланняРедагувати