Вікіпедія

Івасакі Акіра

японський кінокритик

Акі́ра Іваса́кі (яп. 岩崎 昶 Івасакі Акіра?, 18 листопада 1903, Токіо — 16 вересня 1981, Токіо)  — японський кінокритик, історик кіно, режисер-документаліст і кінопродюсер. Разом з японцем Тадао Сато та американцем Дональдом Річі був одним з провідних фахівців в царині японського кінематографу XX століття. Розвивав ідеї марксизму та зробив кар'єру на сприянні прогресивному кіно і кінокритиці. Наприкінці 1930-х років був одним з організаторів «Прокіно» (Союзу пролетарського кіно), у рамках якого поставив декілька документальних фільмів[2]. Після 1950 року Івасакі був одним з активних учасників руху за незалежний кінематограф.

Акіра Івасакі
яп. 岩崎 昶
Дата народження 18 листопада 1903(1903-11-18)[1]
Місце народження Токіо, Японія
Дата смерті 16 вересня 1981(1981-09-16)[1] (77 років)
Місце смерті
Токіо, Японія
Громадянство Японія Японія
Професія кінокритик, кінорежисер, продюсер
Alma mater Токійський університет
Роки активності 1928—1981
IMDb ID 1473380
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івасакі.
Ця стаття містить японський текст.
Без правильної підтримки східно-азійського написання ви можете бачити знаки питання, прямокутники або інші символи замість ієрогліфів.

Біографія ред.

Акіра Івасакі, який народився 18 листопада 1903 року в Токіо, зацікавився кінематографом ще в юнацькі роки. Бувши двадцятитрирічним хлопцем він, подивившись на той час кілька фільмів німецького «експресіонізму» допомагав у створенні першого японського авангардистського фільму «Сторінка безумства» (1926), поставленого режисером Тейноске Кінугаса. У 1927 році Івасакі закінчив німецьке відділення філологічного факультету Токійського університету. Ще коли він був студентом, почав писати рецензії на фільми, у тому числі в такому популярному японському кіножурналі, як «Кінема дзюмпо», пізніше очолював в ньому відділ критики[2]. У 1928-му він став одним із засновників та ідеологів групи «Прокіно». На першому публічному перегляді фільмів цієї групи в редакції газети «Іоміурі» був показаний документальний фільм, знятий самим Івасакі, «Одинадцятий Першотравень» (1930) — про політичну демонстрацію японського пролетаріату. У тому ж році зняв документальну стрічку «Асфальтова дорога», а наступного року «Дванадцятий Першотравень» (1931). У 1930 році вийшла перша книга Івасакі «Історія кіно», а в 1931 році його публіцистична книга «Кіно і капіталізм».

Після розгону в 1934 році «Прокіно» Акіра Івасакі продовжує публіцистичну діяльність та стає одним з найактивніших членів Товариства з вивчення діалектичного матеріалізму. Його робота «Теорія кіно» (1936) увійшла до збірки цього товариства «Матеріалістичні твори». Ім'я Івасакі цілком пов'язується з комуністичним рухом Японії.

У 1939 році органи влади мілітаристської Японії розігнали Товариство з вивчення діалектичного матеріалізму й заарештовували Івасакі за звинуваченням у порушенні «Закону про охорону громадського порядку». Він отримав півтори роки ув'язнення, а потім був умовно звільнений та перебував під наглядом поліції аж до капітуляції Японії в 1945 році. У ці роки він недовго пропрацював в Маньчжурській кіно-асоціації, де був помічником Кан'їті Неґісі. У подальші роки аж до закінчення війни, Івасакі, позбавлений можливості друкуватися, працювати на кіновиробництві, займатися творчою літературною діяльністю, вів зі своєю сім'єю напівголодне існування, користуючись мізерною допомогою друзів, так само як і він переслідуваних і обмежених, та вирощував овочі на крихітному городі поряд з будинком, в робітничому районі Токіо.

По закінченні війни в результаті тих дій з демократизації кінематографії, які були здійснені американською окупаційною владою на перших порах, Івасакі активно включається в роботу. Він бере діяльну участь в організації профспілок кінопрацівників і об'єднанні їх в єдиний Союз кінопрацівників Японії. Тоді ж Івасакі стає начальником виробничого відділу кінокомпанії «Ніппон ейгася». Він організовує щотижневий хронікальний кіножурнал «Японські новини». Як продюсер Івасакі створює два документальні фільми: «Ефективність дії атомної бомби» (1946, режисер Рюїті Кано) про атомні трагедії Хіросіми і Наґасакі та «Трагедія Японії» (1946, монтаж і постановка — Фуміо Камеї), де за допомогою монтажу старих хронікальних кадрів створив вражаючу картину росту мілітаризму, що привів народ Японії до незліченних бід. Американська військова адміністрація конфіскувала негатив й усі копії фільму «Ефективність дії атомної бомби» і вивезла їх до США[3]. Після цього безпрецедентного з боку окупаційної влади інциденту Акіра Івасакі покидає студію «Ніппон ейгася» і влаштується на роботу в кінокомпанію «Тохо».

Масовий страйк в компанії «Тохо», що почалася у квітні 1948 року (після того, як керівниками кінокомпанії було оголошено про звільнення 270 працівників) тривав 200 днів. Акірна Івасакі, як один з прибічників комуністичних ідей, став одним з перших у списках звільнених кінематографістів.

Залишившись безробітним Акіра Івасакі повернувся до кінокритики. Одна за одною в 1948—1950 роках виходять його книги «Японське кіно», «Історія кіномистецтва», «Історія світового кіно». Він перевів книги французького кінознавця-комуніста Жоржа Садуля. Нарешті, в 1950-му він організовує першу незалежну кінокомпанію «Сінсей ейгася» («Нова зірка») і як продюсер приступає до постановки фільму «А все-таки ми живемо!», режисером якої виступив його друг і однодумець Тадасі Імаї.

Як критик і історик кіно Акіра Івасакі регулярно друкував статті в періодичних виданнях та випускав книги з кінознавства. У 1952 році вийшла його робота «Як дивитися кінофільми», а в 1955-му — «Коротка історія кінозірок», в 1956 році — «Теорія кіно», а в 1958-му — «Сучасне японське кіно» і «Майстри японського кіно» (дві останні книги були об'єднані в одному томі, коли вишли в 1962 році в російському перекладі). У 1960-1970-х роуках Івасакі був автором книг «Історія японського кіно. 1889—1960» (1961, російський переклад — 1966), «Окупований екран» (1975) та інших.

Акіра Івасакі був членом журі Венеційського кінофестивалю 1968 року та МКФ у Західному Берліні у 1974 році.[4]

Бібліографія ред.

  • 岩崎, 昶. 映画芸術史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 世界社, 1930. — 248頁.
  • 岩崎, 昶. 映画と資本主義 / 岩崎昶 著. — 東京 : 往来社, 1931. — 217頁.
  • 岩崎, 昶. プロレタリア映画の知識 / 岩崎昶 著. — 東京 : 内外社, 1932. — 212頁.
  • 岩崎, 昶. 映画論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1936. — 238頁. — (唯物論全書).
  • 岩崎, 昶. 映画の芸術 / 岩崎昶 著. — 東京 : 協和書院, 1936. — 294頁.
  • 岩崎, 昶. 映画と現実 / 岩崎昶 著. — 東京 : 春陽堂書店, 1939. — 319頁.
  • 岩崎, 昶. 日本の映画 / 岩崎昶 著. — 東京 : 日本民主主義文化連盟, 1948. — 215頁. — (文連文庫).
  • 岩崎, 昶. 映画・こうして作られる / 岩崎昶 編. — 東京 : 同友社, 1949. — 285頁.
  • 岩崎, 昶. 映画芸術概論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 政治教育協会, 1949. — 209頁. — (国民大学文庫 ; 40).
  • 岩崎, 昶. 映画論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1949. — 173頁. — (唯物論全書 ; 20).
  • 岩崎, 昶. 映画芸術の歴史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 世界評論社, 1949. — 189頁. — (新世代叢書 ; 第6).
  • 岩崎, 昶. 世界映画史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 白揚社, 1950. — 284頁.
  • 岩崎, 昶. 映画スター小史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 自由国民社, 1951. — 175頁. — (現代新書).
  • 岩崎, 昶. 目でみる世界の名作映画 / 岩崎昶, 瓜生忠夫 共編. — 東京 : 月曜書房, 1951. — 135頁.
  • 岩崎, 昶. 世界映画の鑑賞 / 岩崎昶, 北川冬彦 共編. — 東京 : 双竜社, 1951. — 326頁.
  • 岩崎, 昶. 新しい映画の見方 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1952. — 218頁. — (三笠新書 ; 第3).
  • 岩崎, 昶. 世界映画スター小史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 河出書房, 1953. — 159頁. — (市民文庫 ; 第140).
  • 岩崎, 昶. 映画百科事典 / 岩崎昶 著. — 東京 : 白揚社, 1954. — 638頁.
  • 岩崎, 昶. 映画の理論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 岩波新書, 1956. — 196頁. — (岩波新書).
  • 岩崎, 昶. 日本映画作家論 / 岩崎昶 著. — 東京 : 中央公論社, 1958. — 340頁.
  • 岩崎, 昶. 映画芸術の歴史 / 岩崎昶 著. — 東京 : 三笠書房, 1958. — 277頁.
  • 岩崎, 昶. 現代日本の映画 : その思想と風俗 / 岩崎昶 著. — 東京 : 中央公論社, 1958. — 330頁.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Кинословарь, т.1, 1966, с. 587.
  3. ↑ Про Акіру Івасакі в книзі Kevin Macdonald, Mark Cousins. Imagining Reality [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Akira Iwasaki on IMDb-Biography (англ.)

Література ред.

  • Акира Івасакі, «Современное японское кино», 1958, (перевод с японского 1962, Переводчики: Владимир Гривнин, Л. Левин), — М.: Искусство, 1962, С.524. (рос.)
  • А. Івасакі. История японского кино. — М. : Прогресс, 1966. — 321 с.(рос.)
  • Івасакі, Акира // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 587-588 (рос.)
  • Cazdyn, Eric (2002). The Flash of Capital: Film and Geopolitics in Japan. Duke University Press. ISBN 0-8223-2912-3.
  • Gerow, Aaron (2008). A Page of Madness: Cinema and Modernity in 1920s Japan. Center for Japanese Studies, University of Michigan. ISBN 978-1-929280-51-3.
  • Hirano, Kyoko (1992). Mr. Smith Goes to Tokyo: The Japanese Cinema under the Occupation, 1945–1952. Smithsonian Institution. ISBN 1-56098-157-1.
  • Nornes, Abé Mark (2003). Japanese Documentary Film: The Meiji Era through Hiroshima. Minneapolis: University of Minnesota Press. ISBN 0-8166-4045-9.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івасакі_Акіра&oldid=35791616