Івар Віктор Са́ндстрем (швед. Ivar Viktor Sandström, 22 березня 1852 — 3 червня 1889) — шведський лікар та науковець, який вперше в 1880 році, ще будучи студентом-медиком, опублікував дані щодо паращитоподібних залоз, і таким чином йому належить відкриття даного органа.

Івар Сандстрем
Народився 22 березня 1852(1852-03-22)[1]
Стокгольм, Швеція[2]
Помер 2 червня 1889(1889-06-02)[1][3] (37 років)
Уппсала[d], Швеція
Поховання Старий цвинтар Уппсалиd[4]
Країна  Швеція
Діяльність лікар
Alma mater Університет Уппсала
Заклад Університет Уппсала
Батько Carl Eric Sandströmd
Брати, сестри Bertha Sandströmd
Anna Sandströmd
Діти Carin Lindskogd

CMNS: Івар Сандстрем у Вікісховищі
Меморіальна дошка на честь Івара Сандстрема в Уппсальскому Університеті

Біографія ред.

Івар Сандстрем народився в Стокгольмі та був п'ятою дитиною в родині секретаря геодезійської ради (швед. lantmäteristyrelsen). В 1871 році він вступив на медичний факультет Університету Упсали, паралельно виконуючи науковий проект, після захисту якого отримав ступінь ліцензіата медичних наук в 1886 році. Протягом 1873—1874 Івар Сандстрьом працював асистентом на кафедрі анатомії в Упсальському Університеті, а також виконував обов'язки прозектора впродовж 1879—1880 рр. Був викладачем з гістології 1881—1887.

Після 1880 року, Івар зробив перерву в академічній діяльності та почав працювати лікарем окружної лікарні міста Сала. Був одружений з жінкою з міста Евле та мав двох дітей. Івар страждав на депресію, періодично проходив курси лікування, проте в 1889 році покінчив життя самогубством.

Відкриття паращитоподібних залоз ред.

Під час роботи прозектором Івар Сандстрем описав паращитоподібні залози, і його наукова праця під назвою швед. Om en ny körtel hos menniskan och åtskilliga däggdjur (Про нові залози у людини та деяких тварин). За цей внесок у науку, Івар був удостоєний премії Hwasserska від Академії наук.[5]

Примітки ред.