Петровцій Іван Юрійович

(Перенаправлено з Іван Петровцій)

Іван Юрійович Петровцій (22 травня 1945 року, Осій, Чехословаччина — 1 січня 2016 року, село Ільниця, Іршавський район, Закарпатська область, Україна) — карпаторусинський і український прозаїк, поет, перекладач і громадський діяч.

Петровцій Іван Юрійович
Народився 22 травня 1945(1945-05-22)
Іршавський район, Закарпатська область, Закарпатська Україна (1944—1946)
Помер 1 січня 2016(2016-01-01) (70 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність перекладач, поет
Alma mater Ужгородський національний університет
Мова творів Русинська і українська
Сайт: petrovtsiy.jimdo.com

БіографіяРедагувати

Закінчив школу в Ільниці. Працював вантажником, різноробочим, шахтарем в Краснодоні, шофером, токарем. Служив в Радянській армії в Дрездені.

У 1973 році закінчив факультет французької філології в Ужгородському університеті. Працював учителем у рідному селі, потім — журналістом.

До 1990-х років писав українською мовою. У 1990-ті роки став активістом русинського руху, і після виключення із Спілки письменників України писав виключно русинською мовою.

ТворчістьРедагувати

  • Перекладав українською книги інших авторів з угорської, французької, російської мов. Перекладав Пушкіна і Бодлера, Петефі та Франко, Балу і Гюго.
  • Написав і опублікував багато власних книг українською мовами.

БібліографіяРедагувати

Українською літературною мовою:
  • Книги поезій:
    • «Знак весни», 1979
    • «Карпатське літо», 1984
    • «Жовтень — осені Свічадо», 1988
    • «Зимові зошити», 1989
    • «Ріка року» (Вибране), 1992
    • «Софійка и весна» (для малят), 1986
    • «Чоловік з птахою на плечі», 2004
    • «Два Петровції», 2011
    • «Лірика», 2012
  • проза:
    • «MANUMISSIO, або Хроніка урмезійовськіх убивств», роман, 1991. Друге видання: 2012
  • Публіцистика:
    • «Йсе — есе», 2007
    • «Чому я пишу по Русинськы … ..», 2012. Друге видання: 2013
  • Книги перекладів:
  • з угорської:
    • Карой Балла «Речитативи», 1983
    • «Угорські народні пісні», 1984
    • Гейза Гардоне «Зірки Егера», роман, 1987
    • Міклош Вереш «Листи до Воланда», поезія, 1988
    • Клара Біхарі «Золотоносне дерево», казки, 1990.
    • «Іскри чардашу», антологія класичної та сучасної поезії, 1998.
    • Аттіла Йожеф «Знав я …», поезії, 2005
    • Петер Естергазі «Жінка», повість 2010
  • з французької:
    • «Приглушені ридання», антологія сучасної французької поезії, 1991
    • Шарль Бодлер «Літанії сатані»: поезії з книги «Квіти зла», «Малі поезії в прозі», 1994
    • «Вечірня гармонія», антологія класичної та сучасної поезії, 2004
    • «Поезія французького символізму», поезії Шарля Бодлера і Артура Рембо 2010
  • з естонської:
    • Арво Валтон «Фоточутливість», 2005
    • Арво Валтон «Прихід в найкоротшу ніч», 2005
    • Арво Валтон «Батьківське щастя», 2007
    • Арво Валтон «Усвідомлення», 2011
  • Вибрані переклади:
    • «Переклади», поезія, 2005
Українською ділектною мовою:[1]
  • Поезія:
    • «Дїалектарій, авать Міла книжочка русинської бісїди у Віршах», 1993
    • «Наші спüванки: Русинська поезия», 1996.
    • «Наші і нинаші спüванки», 1998.
    • «Бітангüські спüванки», 2001
    • «Послїднї спüванки», 2004
    • «Спüванки», 2006 — «Спüванки», Друге видання: 2013
    • "Сто двадцять два стихы, 2009
    • "Бумбурішки. Русінськоє читання ", 2014
  • Фольклор:
    • Давні русінські слова. Давні русінські спüванкы. Днішнї мої спüванкы, 2013
  • Переклади поезій І. Петровція англійською мовою:
    • «God Is a RUSYN», Bloomington, Indiana, 2011

НагородиРедагувати

  • Премія імені Дьюли Ійєша Угорського Союзу письменників (1994),
  • Премія за кращу сатиру «Хитрий Петро» (1997, Болгарія),
  • Міжнародна премія за русинську літературу імені Олександра Духновича (1998),

ПосиланняРедагувати

  • русинським діалектом української мови