Іван Володимирович Більський

Іван Володимирович Більський (Бельський; 1380 — після 1446) — князь більський та новгородський (1445—1446) із династії Гедиміновичів, син київського князя Володимира Ольгердовича. Засновник князівського роду Більських (Бєльських).

Іван Володимирович
Князь Більський
1420 — після 1446
Попередник: князівство утворено
Наступник: Федір Іванович Більський
Князь Новгородський
1444 — 1445
Попередник: Юрій Лугвенович
Наступник: Юрій Лугвенович
 
Смерть: після 1446
Країна: Велике князівство Литовське
Рід: Гедиміновичі
Батько: Володимир Ольгердович
Шлюб: Василина Андріївна Гольшанська
Діти: Федір, Іван, Іван, Семен, Явнута, Анна, Марія

Біографія ред.

У 1408 р. брав участь у поході Вітовта на Москву. У 1420 р. отримав землі з центром у Білій в Смоленській землі.

Під час боротьби між Сигізмундом Кейстутовичем та Свидригайлом Ольгердовичем за Литовський великокнязівський престол, був прихильником Свидригайла.

1432 року підписав мир з Тевтонським Орденом. 1435 року — у битві під Вількомиром потрапив у полон до Сигізмунда Кейстутовича (як король Київський), пробув в ув'язненні до 1440 р. Звільнений на наказом Великого князя Литовського Казимира IV Ягеллончика (майбутнього короля Польщі).

У 1444—1445 рр. був князем у Великому Новгороді. Зимою 1444 року вирушив на чолі новгородських військ в похід проти лівонців за Нарову, проте через кінський падіж похід завершився невдало.

Сім'я та діти ред.

У лютому 1422 року[1] одружився з Василісою Гольшанською (? — до 1484), дочкою князя Андрія Гольшанського, сестрою польської королеви Софії Гольшанської.

Діти:

Примітки ред.

Джерела ред.

Посилання ред.