Чарторийський Іоанн Василійович

Іван Васильович Чорторийський (пол. Czortoryjs'kyj Iwan Wasylowycz, ? — 1460) — литовсько-руський князь з роду Чарторийських. Один з убивць великого князя литовського Сигізмунда Кейстутовича.

Іван Васильович Чорторийський
POL COA Czartoryski.svg
Народився невідомо
Помер бл. 1460
Трубчевськ
Громадянство
(підданство)
Alex K Grundwald flags 1410-03.svg Велике князівство Литовське
Місце проживання Трубчевськ
Знання мов російська
Титул князь
Рід Чорторийські
Батько Василь Констянтинович Чорторийський
Родичі Олександр Чорторийський
Михайло Чорторийський (брати)

ЖиттєписРедагувати

Згаданий в джерелах у 1438—1454 роках. На грамотах князя Свидригайла його підпис стоїть одним з перших. Князь Іван та його брат Олександр були прибічниками Свидригайла у його війнах з двоюрідним братом, Сигізмундом за владу у Великому князівстві Литовському.

Разом з братом Олександром (конюшим великого князя Сигізмунда[1]) та Яном Довгірдом 1440 p. в Троцькому замку здійснив замах на Сигізмунда Кейстутовича. Ян Длугош та лівонські джерела головним організатором вважають саме Івана Чорторийського, руські літописи — його брата Олександра.

Після вчинення замаху князь Іван закрився в верхньому Троцькому замку, перебував там до того часу, поки не отримав від великого князя литовського Казимира Ягелончика «лист безпеки». В 1441, 1445 роках перебував у Львові. В 1451 на Волині на нього здійснили напад татари.

Після смерті Свидригайла підтримав передачу Луцького замку (1452) литвинам, висланим від великого литовського князя. В тому ж році перебрався на Сіверщину, де великий князь литовський Казимир Ягеллончик передав йому половину Трубчевського князівства.

Помер князь Іван, ймовірно, в Трубчеську, не залишивши після себе нащадків.

ПриміткиРедагувати

  1. Czartoryscy (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

ЛітератураРедагувати

  • Kuczyński S. M. Czartoryski Iwan Wasylewicz, ks., h. Pogoń litewska († ok. 1460) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 275—276. (пол.)

ПосиланняРедагувати