Бартошевський Іван (Іоанн) (18 січня 1852, Львів — 13 грудня 1920, Львів) — священик і релігійний діяч Української Греко-Католицької Церкви, богослов, письменник, педагог, професор Львівського університету, редактор часопису «Рускій Сіонъ».

Іван Бартошевський
8. Bartoshevsky 3.tif

світлина на межі XIX-ХХ ст.
Основні відомості
Народження 18 січня 1852(1852-01-18)
Львів, Австрійська імперія
Країна: Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Польща Польща
Альма-матер: Віденська духовна семінарія
Заклад: Львівський університет
Конфесія: УГКЦ
Смерть: 13 грудня 1920(1920-12-13) (68 років)
Львів, Польська Республіка
Місце поховання:
IBartoshevsky nadgrobok.jpg :
Личаківський цвинтар
Праці й досягнення
Рід діяльності: теолог, письменник, педагог
Основні інтереси: теологія
Звання: професор
Ступінь: доктор теології
Титул: пресвітер

У Галичині Іван Бартошевський був знаним автором богословських, гомілетичних та педагогічних праць, став першим викладачем Львівського університету, кому вдалося створити авторський навчальний посібник з педагогіки. Бартошевський був яскравим представником релігійної течії української національної педагогіки. Ранні твори писав т. зв. язичієм, поступово переходячи на народну українську мову.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 18 січня 1852 року у Львові в сім'ї Григорія і Марії Бартошевських.

Середню освіту здобув в одній із львівських гімназій. Закінчив греко-католицьку духовну семінарію у Відні «Барбареум», де в 1879 році отримав вчене звання доктора теології. У цьому ж році повернувся до Львова і приступив до викладацької діяльності у Львівському університеті.

Викладав пасторальну теологію та педагогіку на теологічному факультеті українською мовою.

У 1918 році на знак протесту проти полонізації Львівського університету залишив викладацьку діяльність.

Помер 13 грудня 1920 року у Львові.

Похований на Личаківському цвинтарі, поле 51.

 
Іван Бартошевський. Світлина з останніх років життя.

Церковна і релігійно-просвітницька діяльністьРедагувати

 
Педагогія руска або Наука о воспитаню. 1891.

Викладацька кар'єраРедагувати

 
Надгробок Івана Бартошевського на Личаківському цвинтарі у Львові. Сучасний вигляд.

Викладав на теологічному факультеті Львівського університету

Громадська діяльністьРедагувати

Відстоював українську мову як мову викладання у Львівському університеті. Брав посильну участь у змаганнях за український університет у Львові, про що свідчить наступний текст:

« У відповідь на заяву польських професорів, що Львівський університет є чисто польський, а не утраквістичний, заявили дня 13. марта 1907. р. руські професори університету у Львові: Іван Бартошевський, Мих. Грушевський, Ст. Дністрянський, Іван Добрянський, Йосиф Комарницький, Ол. Колесса, Тит Мишковський, Петро Стебельський і Кирило Студинський, що домагаються виділення єствуючих руських катедр в окреме автономне тіло і безпроволочного доповнення їх системізуваними новими катедрами,— в ціли зорґанізування руського університету у Львові.  »

Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців (1848-1914). Львів, 1926. С. 440.

 
Святе Письмо Старого і Нового Завіту съ поясненями. T. I. 1900.

ПраціРедагувати

  • Проповеді недільні. Львів, 1897.
  • Проповеді страсні і воскресні. Львів, 1891.
  • Педагогія руска або Наука о воспитаню. Львів, 1891.
  • Проповеді похоронні. Львів, 1899.
  • Проповеді празничні для сельского народа. Львів, 1901.
  • Пасторальна теологія. Львів, 1902.
  • Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями. Львів, т. І–VII, 19001908.
  • Христіянсько-католицька педагогія або наука о вихованю. Львів, 1909.
  • Статті на богословські теми в українських церковних журналах.

Особисте життяРедагувати

Позашлюбним сином Івана Бартошевського та Юлії Парандовської був видатний польський есеїст Ян Парандовський. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі «Хто ти є. Початок родинної саги» (2014)[1] онука Я.Парандовського, відома польська акторка Йоанна Щепковська[2].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати