Іван Євангеліст

автор Євангелія від Івана

Іван Євангеліст (грец. Εὐαγγελιστής Ἰωάννης, івр. יוחנן כותב הבשורה‎; 10, Галілея, Іродіанська тетрархія або Юдея, Римська імперія — 98, Ефес, Сельчук, Ізмір, Туреччина) — згідно з церковною традицією, автор кількох книг Нового Заповіту: Євангелія від Івана, Об'явлення Іванна Богослова та Послань Івана.

Іван Євангеліст
Grandes Heures Anne de Bretagne Saint Jean.jpg
Народився 10
Галілея, Іродіанська тетрархіяd або Юдея, Римська імперія
Помер 98
Ефес, Сельчук, Ізмір (іл), Туреччина
Діяльність evangelist
Конфесія християнство
Мати Salomed

Євангеліє від ІванаРедагувати

Автор Євангелія від Івана не називає себе на ім'я, але в богослов'ї його традиційно ототожнюють із апостолом Іваном. Апостол Іван — історична особа, один із керівників Єрусалимської церкви після смерті Ісуса Христа[1]. Він був одним із дванадцяти апостолів, єдиний, який дожив до похилого віку і не був убитим за свою віру.

Деякі дослідники заперечують авторство апостола[2]. Ім'я Іван Богослов апостол отримав через іменування Ісуса Христа в Євангелії від Івана Словом Божим.

Авторство книг ІванаРедагувати

Авторство Євангелія від Івана, Одкровень Івана Богослова та Послань Івана дискутувалося принаймні від ІІ століття[3].

Православна традиція приписує всі книги апостолу Івану Богослову, сину Зеведея[4].

У VI столітті в декреті папи Геласія друге та третє послання Івана приписувалися «іншому Івану старшому»[5].

Багато сучасних учених вважають, що жодна з приписуваних книг не належить апостолу Івану[6].

Деякі дослідники припускають, що автор послань відрізняється від автора Євангелія, хоча всі чотири тексти написані в одній громаді[7].

ПриміткиРедагувати

  1. Harris, Stephen L.[en], Understanding the Bible. Palo Alto: Mayfield. 1985. «John» p. 302—310
  2. Д. Гатри. Введение в Новый Завет. Глава 7. Евангелие от Иоанна. III.3. Разные гипотезы авторства. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 2 травня 2016. 
  3. F. L. Cross, The Oxford Dictionary of the Christian Church, (New York: Oxford University Press, 1997), 45
  4. Stephen L Harris, Understanding the Bible, (Palo Alto: Mayfield, 1985), 355
  5. The Decretum Gelasianum de Libris Recipiendis Et Non Recipiendis
  6. «Although ancient traditions attributed to the Apostle John the Fourth Gospel, the Book of Revelation, and the three Epistles of John, modern scholars believe that he wrote none of them.» Harris, Stephen L., Understanding the Bible (Palo Alto: Mayfield, 1985) p. 355
  7. Bart D. Ehrman. The New Testament: A Historical Introduction to the Early Christian Writings. — New York : Oxford, 2004. — P. 178–179. — ISBN 0-19-515462-2.

ЛітератураРедагувати