Іванівка (Магдалинівський район)

Іва́нівка — село в Україні, у Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 168 осіб. Орган місцевого самоврядування - Приютська сільська рада.

село Іванівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Магдалинівський район
Рада/громада Приютська сільська рада
Код КОАТУУ 1222386504
Облікова картка Іванівка 
Основні дані
Населення 168
Поштовий індекс 51164
Телефонний код +380 5691
Географічні дані
Географічні координати 48°43′57″ пн. ш. 34°55′01″ сх. д. / 48.73250° пн. ш. 34.91694° сх. д. / 48.73250; 34.91694Координати: 48°43′57″ пн. ш. 34°55′01″ сх. д. / 48.73250° пн. ш. 34.91694° сх. д. / 48.73250; 34.91694
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Місцева влада
Адреса ради 51164, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, с.Приют, вул.Центральна,1, тел. 9-92-43
Сільський голова Півень Вікторія Яківна
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Іванівка
Іванівка

CMNS: Іванівка у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Село Іванівка знаходиться в степу, за 3,5 км від правого берега річки Кільчень, примикає до села Приют. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

ІсторіяРедагувати

Заснування села, за розповідями старожилів, відноситься десь до середини ХІХ століття. Один із старожилів, Прудиус Сергій Іванович (1879-1978 рр.), передав розповідь свого батька про те, що ще за кріпаччини за якісь заслуги тут одержав обширні землі по лівому березі мілководної притоки Кільчені козацький старшина із Приорілля Рудницький. Він переманив сюди із Полтавщини три молоді сім’ї, що втекли від пана-кріпосника, - Глущенка, Малтиза та Прудиуса. Вони і були засновниками цього села, яке спочатку називалося Труднищиною. Після смерті Трудницького його син продав свої володіння десь уже в останній чверті ХІХ ст.. катеринославському міщанинові Івану Рябушкіну (селяни його називали Рябушкою або просто Рябухою.)

На північно-східній околиці розляглося його помістя. У голодні роки в його економію прибилися Віхоть, Сіряк та інші селяни, що тікали від голоду, і стали його наймитами. Рябушкін перейменував село у Іванівку, бо саме тоді жили тут три Івани – Глущенко, Малтиз і Прудиус. Та й своє ім’я хотів увіковічити. Так ця назва і закріпилася, хоч ще довго старожили вулицю понад яром називали Труднищиною. За наказом Рябухи у яру загатили ставок, на якому відпочивав пан з гостями у літню спеку.

У 1927-1930 роках поруч осіли переселенці із Петриківки – Козини, Спасівські, Дрововози і др., утворивши нову вулицю, що витяглася перпендикулярно до Іванівки. У середині 30-х років її продовжили комунари, звівши власні будинки. Ця вулиця довго називалася Петрівкою. У першій половині 30-х років було засноване і село Цвітки. Загальна назва Іванівка поширилася на всі ці поселення і закріпилася в офіційних документах на початку 50-х років.

СьогоденняРедагувати

Іванівка зараз поділяється на вулиці Іванівську (Цвітки) та Ілліча.

ПосиланняРедагувати