Іванов Анатолій Олександрович (науковець)
Іванов Анатолій Олександрович (нар. 27 вересня 1912 року в с. Широке Солонянського району Дніпропетровської області — пом. 31 грудня 2001 року) — радянський і український науковець, інженер-електромеханік, доктор технічних наук (1960), професор (1964).
Іванов Анатолій Олександрович | |
---|---|
Народився | 27 вересня 1912 ![]() Широке, Солонянський район, Україна ![]() |
Помер | 31 грудня 2001 (89 років) ![]() Дніпропетровськ, Україна[1] ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | гірничий інженер, електромеханік, викладач університету ![]() |
Alma mater | Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (1937) ![]() |
Заклад | Дніпровський металургійний завод НГА ![]() |
Вчене звання | професор ![]() |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1960) |
Основні сфери наукових зацікавлень: створення технічних засобів автоматики, автоматизація технологічних процесів вугільних шахт (зокрема, автоматизація шахтної підіймальної установки) та збагачувальних фабрик, дослідження газоструминного подрібнювання матеріалів, розробка і впровадження мікропроцесорних систем управління в гірничій промисловості й інших галузях господарства.
Життєпис
ред.З 1930 р. працював на заводі ім. Петровського помічником машиніста (м. Дніпропетровськ).
У 1932—1937 навчався у Дніпропетровському гірничому інституті за спеціальністю гірничий інженер-електромеханік з 1937 р. поступив у аспірантуру.
У 1939—1940 рр. працював помічником механіка шахти, потім старшим інженером комбінату «Сталінвугілля».
У 1941—1943 — офіцер-артилерист у діючій армії.
У 1945 р. призначений Директором Донецького філіалу Всесоюзного науково-дослідного вугільного інституту і у 1946 р. захищає кандидатську дисертацію.
У 1946—1956 рр. працював начальником відділу стаціонарного устаткування Донецького філіалу Всесоюзного науково-дослідного вугільного інституту («ДонВугі»).
З 1956 р. перейшов на роботу в Дніпропетровський гірничий інститут на посаду доцента кафедри гірничої електротехніки. 1957—1962 — Декан гірничо-механічного факультету. У 1959 р. захистив докторську дисертацію з дисципліни «Теорія автоматичного регулювання і управління».
У 1961 році заснував кафедру автоматизації виробничих процесів у Дніпропетровському гірничому інституті.
У період 1961—1989 рр. — завідувач кафедрою автоматизації виробничих процесів.
До 1999 р. — працював на викладацьких посадах у Національному гірничому університеті (Дніпропетровськ).
Творчий доробок
ред.Іванов Анатолій Олександрович — автор понад 150 наукових праць і понад 20 винаходів, з них двох монографій з питань автоматизації шахтних підйомних установок, трьох навчальних посібників та підручника з теорії автоматичного керування і одного підручника з автоматизації підземних гірничих робіт, в тому числі:
- Теория автоматического управления и регулирования. — М.: Недра, 1970. — 352 с.
- Автоматизация процессов подземных горных работ / А. А. Иванов, И. А. Бражников, В. В. Ткачев, В. Г. Шаруда, В. В. Ковальчук, В. Л. Кожевников, В. П. Чернышов, М. С. Пушкарь, Е. Н. Веремей. — К.; Донецк: Вища школа 1987. — 328 с.
- Теорія автоматичного керування: підручник. — Д.: НГУ, 2003. — 249 с.
Нагороди та відзнаки
ред.Нагороджений орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани», медаллю «За відновлення шахт Донбасу» і п'ятьма іншими медалями, знаками «Шахтарська слава» трьох ступенів, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.
Примітки
ред.Література
ред.- Іванов Анатолій Олександрович: біобібліогр. покажч. — Д.: Національний гірничий університет, 2012. — 44 с.
- Іванов Анатолій Олександрович // Національний гірничий університет. Професори. — 3-те вид. перероб. та доп. — Д.: НГУ, 2009. — С. 56. — (Українською та англійською мовами).
- Науково-дослідна діяльність Національного гірничого університету / О. С. Бешта // Надбання наукових шкіл: науково-технічний збірник. — Д.: НГУ, 2009. — С. 15-21.
- Наш вихованець / І. Шаповал // Артемівець. — 1958. — 6 листопада.
- Наш ювіляр. — Артемівець. — 1972. — 30 вересня.
- Робітник, інженер, вчений // Артемівець. — 1962. — 17 жовтня.
- Шлях ученого / А. Кур'ян, Л. Полтава // Артемівець. — 1960. — 30 листопада.