Іванківці (Городоцький район)

село у Городоцькому районі Хмельницької області

Іва́нківці — село в Україні, у Сатанівській селищній територіальній громаді Городоцького району Хмельницької області. Населення становить 1542 осіб.

село Іванківці
Ivankivtsi gorod gerb.png Ivankivtsi gorod prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Городоцький район
Громада Сатанівська селищна громада
Код КОАТУУ 6821282501
Основні дані
Засноване 1886
Населення 1542
Площа 4,325 км²
Густота населення 356,53 осіб/км²
Поштовий індекс 32037
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°11′16″ пн. ш. 26°15′22″ сх. д. / 49.18778° пн. ш. 26.25611° сх. д. / 49.18778; 26.25611Координати: 49°11′16″ пн. ш. 26°15′22″ сх. д. / 49.18778° пн. ш. 26.25611° сх. д. / 49.18778; 26.25611
Середня висота
над рівнем моря
338 м
Місцева влада
Адреса ради 32037, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Іванківці , тел. 9-81-35
Староста Клепас Сергій Васильович
Карта
Іванківці. Карта розташування: Україна
Іванківці
Іванківці
Іванківці. Карта розташування: Хмельницька область
Іванківці
Іванківці
Мапа

ІсторіяРедагувати

Відомі раніше як Іванківці Сатанівські. У довідковому виданні «Парафії та церкви Подільської єпархії» (Кам'янець-Подільський, 1901) зазначено: «Село розташоване в долині, оточеній невеликими височинами, у п'яти верстах від Сатанова на південь і в трьох верстах від прикордонної річки Збруч. Річки та ставка в селі немає, але місцевість здорова, багата садами, поблизу є ліси. Ґрунти — чорнозем і суглинок. Іванківці належали і належать до Сатанівського маєтку і щодо землеволодіння мали однакову долю із Сатановом. Село велике і має дві парафії — Преображенську та Вознесенську» [1].

26 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду розвідча чота (командир Павло Сумароків) Подільської групи Армії Української Народної Республіки захопила в Іванківцях 14 бійців московського продовольчого взводу на чолі з командиром, повернувши селянам награбоване цим взводом у них збіжжя. За це селяни подарували козакам 3 вози вівса для коней. Полонені грабіжники були розстріляні на цвинтарі.

У селі в братській могилі поховано Героя Радянського Союзу Павла Олександровича Макарова, який загинув 24 березня 1944 року в бою біля села.

15 жовтня 2015 року під час архіпастирського візиту Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Іванківцях освятив Вознесенський храм[2].

СимволікаРедагувати

ГербРедагувати

В зеленому щіті з срібною хвилястою базою і срібною главою, відділеною у дев’ять зламів, середній з яких більший, срібна мурована фортеця із баштою посередині, з чорними вікнами і відчиненими ворітьми, у яких золоте коло з червоним трипільським візерунком. На башті – червоний людський слід в балку. Башта супроводжується по сторонам двома золотими квітками буку із срібними листками і стеблами. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ІВАНКІВЦІ».

ПрапорРедагувати

Квадратне полотнище розділене горизонтально на п'ять смуг – ламану у 9 зламів білу, середній злам більший, зелену, муровану білу, зелену і хвилясту білу, у співвідношенні 1:2:1:1:1. На другій смузі дві жовтих квітки буку із білими листками і стеблами, на третій – червоний людський слід.

Пояснення символікиРедагувати

Фортеця – символ історичної споруди, що існувала в селі; слід – легенда про слід Божої Матері на камені; трипільський візерунок – символ давніх трипільських поселень в цій місцевості; квітки буку – символ єдиного місця на Поділлі, де росте бук; п'ять зелених трикутників – символ п'яти пагорбів навколо села; хвиляста база – річка Збруч.

Природоохоронні територіїРедагувати

Неподалік від села розташовані ботанічний заказник «Сатанівська Дача» та Іванковецький ландшафтний заказник, гідрологічний заказник Шандровський. Село Іванківці лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 738.
  2. Предстоятель Київського Патріархату освятив Вознесенський храм села Іванківці на Хмельниччині

ЛітератураРедагувати

  • Иванковцы-Сатановские // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 738—739. (За виданням: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Выпуск девятый. Под редакцией священника Евфимия Сецинского. Приходы и церкви Подольской епархии. — Каменец-Подольск, 1901).
  • Іванківці // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 211.
  • З минулого села Іванківці // Соха Володимир. Сатанів. — Хмельницький, 1991. — С. 14—17.
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

ПосиланняРедагувати