Ібрагім аль-Шеріф (араб. إبراهيم الشريف)‎; д/н —1705) — 9-й бей Тунісу в 17021705 роках.

Ібрагім Шеріф
араб. إبراهيم الشريف
Народився 17 століття
Помер 1705
Туніс
Країна Vilayet of Tunisd
Діяльність політик
Посада Bey of Tunisd

Життєпис ред.

Походження достеменно невідомо, можливоналежав до іфрікійських шаріфів. За часів Мурадидів обіймав посади аги яничарів, потім аги сипахів. За правління Мурад-бея III призначається кайї (заступником бея).

Брав участьу кампанії проти Алжиру в 1699—1700 роках. 1701 року відправлений до Стамбулу для збору нового загону яничар. Втім тут отримав від османського дивану наказав стратити Мурад-бея, який все більше не влаштовував султана Мустафу II. 1702 року під час огляду війська застрелив Мурад-бея III з пістолету. За цим наказав стратити усіх представників роду Мурадидів. після цього оголошений беєм і пашою Тунісу. За цим позбавив влади дея Кара-Мустафу, приєднавши цей титул до решти своїх. В результаті туніське действо припинило існування.

Невдовзі проти нього почалися повстання берберів та арабів, що були невдаволенні поваленням Мурадидів. Ібрагім все більше спирався на яничарів. Разом з тим його небажання визнавати зверхність Алжиру спричинило нову війну. Ворожі війська на чолі із деєм Хаджи Мустафою у битві біля міста Кеф завдали поразки Ібрагіму аль-Шеріфу, який потрапив у полон.

Деякий час перебував в Алжирі. В цей час владу в Тунісі захопив ага сипахів Аль-Хусейн. Новий алжирський дей Гусейн Ходжа надав Ібрагіму військо, з яким той рушив на відновлення влади. Проте на підступах до столиці у місті Гар-ель-Мільх був вбитий найманим вбивцею, якого підіслав Аль-Хусейн.

Джерела ред.

  • Azzedine Guellouz, Abdelkader Masmoudi et Mongi Smida, Histoire générale de la Tunisie, tome III " Les Temps Modernes. 941—1247 H./1534-1881 ", éd. Société tunisienne de diffusion, Tunis, 1983
  • Ibn Abi Dhiaf, Présent des hommes de notre temps. Chroniques des rois de Tunis et du pacte fondamental, vol. II, éd. Maison tunisienne de l'édition, Tunis, 1990