Префектура Ібаракі
茨城県
Положення префектури Ібаракі
Префектура Ібаракі на карті Японії
Розташування
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Канто
Центр Міто
Код і координати
ISO 3166-2 JP-08
Координати 36°14′ пн. ш. 140°17′ сх. д. / 36.233° пн. ш. 140.283° сх. д. / 36.233; 140.283
Площа і населення
Площа (на 1 жовтня 2007[1])
     Загалом &&&&&&&&&&&06095.06900006095,69 км² (23-а)
    — % води 4,8%
Населення (на 1 серпня 2008[2])
     Загалом &&&&&&&&02968143.&&&&002 968 143 осіб (11-а)
     Густота &&&&&&&&&&&&0486.0900000486,9 осіб/км²
Адміністрація

ШаблонОбговоренняЗастосуванняПроєкт

Префекту́ра Ібара́кі (яп. 茨城県, いばらきけん, МФА[ibaɾakʲi̥ keɴ]) — префектура Японії, розташована у регіоні Канто, східній частині острова Хонсю. Префектурний центр — місто Міто.

Загальні відомості

ред.

Префектура Ібаракі розташована у Східній Японії, на північному сході Кантоської рівнини. Ця префектура має вихід до Тихого океану і знаходиться неподалік Токіо.

Ібаракі відповідає історичній провінції Хітаті і півночі провінції Сімоса. У пізньому середньовіччі на території префектури існувало володіння Міто-хан, один з форпостів японського націоналістичного вчення кокуґаку. В столиці цього володіння була написана одна з найбільших наукових праць «Велика історія Японії», яку укладали близько 250 років.

Префектура Ібаракі славиться святилищем Касіма, одним з найстаріших синтоїстьких святинь Східної Японії. В ньому вшановують божество, покровителя бойових мистецтв та захисника від землетрусів.

Основою господарства Ібаракі є машинобудування, хімічна промисловість, виробництво електроприладів та харчова промисловість. У порівнянні з іншими префектурами високу частку займає сільське господарство.

Географія

ред.

Префектура Ібаракі знаходиться у Східній Японії, на північному сході найбільшої в країні Кантоської рівнини. Ця адміністративна одиниця на півночі має кордон з префектурою Фукусіма, на заході — з префектурою Тотіґі, а на півдні — з префектурами Сайтама і Тіба по річці Тоне. На сході Ібаракі має вихід до Тихого океану. Найпівденніша точка префектури, місто Торіде, віддалене від столиці Токіо на 40 км, а префектурний центр місто Міто — на 100 км.[3]

Площа префектури Ібаракі становить близько &&&&&&&&&&&06095.06900006095,69 км². За цією величиною вона посідає 24-е місце в Японії серед інших префектур.

Рельєф Ібаракі переважно рівнний. З півночі на північний захід та на крайньому півдні префектури розташовані гірські хребти Кудзі, Таґа й Ямідзо. Між ними простягаються рівнини, якими течуть річник Ямада, Сато, Кудзі, Нака та інші. Найвища точка префектури гора Ямідзо, вистою 1022 м над рівнем моря.[4] Між центром і південним заходом префектури розташована рівнина Дзьосо, частина великої Кантоської рівнини. Нею протікають річки Кокай та Кіну, які вливаються у найбільшу річку регіону Канто — Тоне. Остання проносить свої води півднем Ібаракі й впадає у Тихий океан. На південному сході префектури лежать великі озера: Касуміґаура, друге найбільше озеро Японії, та Кітаура. На сході знаходиться Тихоокеанське узбережжя довжиною 190 км, на якому розміщено численні промислові й рибацькі порти.[3]

Клімат в центральних і південних районах Ібаракі вологий субтропічний. В гірських північних районах він наближається до помірного континентального. Середня температура повітря в префектурі на 2003 рік становила 13,3 °C. Найнижча була -2,2 °C, а найвища — +28,2 °C. Середня кількість опадів того ж року становила 1439 мм.[3]

Історія

ред.

Хронологічна таблиця подана за даними сайту префектури[5].

4 століття землі сучасної Ібаракі увійшли до складу японської держави Ямато.
645 у результаті реформ Тайка на території північних і центральних районів сучасної Ібаракі створено провінцію Хітаті з 6 колишніх малих провінцій — Таґа, Кудзі, Нака, Ібаракі, Цукуба та Ніїхарі. Останні перетворено на повіти. Уряд нової адміністративної одиниці розміщено в Ісіоці. Південні райони сучасної Ібаракі увійшли до складу провінції Сімоса як повіти Сасіма, Юкі, Кіта-Сома.
723 за Імператорським наказом укладено збірку легенд і переказів провінції «Хітаті-но-куні фудокі».
743 в Ісіоці споруджено перший провінційний буддистський монастир Кокубундзі.
9 століття розпочався процес формування самурайських ватаг на території Кантоської рівнини.
939 самурайський ватажок Тайра но Масакадо нападає на провінційний уряд в Ісіоці. Спалахнуло повстання Масакадо, що захлеснуло усю Кантоську рівнину і поставило під загрозу цілісність японської держави.
1339 місцевий володар Кітабатаке Тікафуса під час війни південної і північної династій склав у замку Ода синтоїстьсько-монархічний твір «Дзінно сьотокі».
1590 самурайський володар Сатаке Йосінобу завершує об'єднання провінції Хітаті під своєю рукою після століття міжусобиць.
17 століття за наказом сьоґунату Токуґава Хітаті поділена на ряд удільних володінь: Міто-хан, Футю-хан, Сісідо-хан, Цутіура-хан, Касама-хан, Сімодате-хан, Ятабе-хан, Асо-хан, Усіку-хан і Сімоцума-хан. Найвпливовішим з них був перший, яким володіли прямі родичі сьоґунів, мітоські Токуґава.
1657 Токуґава Міцукуні починає укладати «Велику історію Японії».
1809 вихідець з провінції Хітаті, японський дослідник Мамія Ріндзо, відкрив протоку Мамії і встановив, що Сахалін є островом.
1842 володар Міто-хану і лідер японських антизахідників Токуґава Наріакі закладає парк Кайраку в Міто.
1871 в результаті реставрації прямого Імператорського правління 1868 року ліквідуються удільні володіння провінції і утворюються префектури Ібаракі, Ніїхарі й Імба.
1875 утворено єдину префектуру Ібаракі шляхом злиття сусідніх префектур.
1889 префектурний центр Міто отримує статус міста. Через чотири роки він буде зв'язаний телеграфом з Токіо.
1905 розпочала роботу мідна копальня Хітаті. Виникає корпорація Кухара, одна зі складових майбутнього концерну Ніссан.
1906 завершено 397 том «Великої історії Японії».
1907 встановлено телефонний зв'язок між основними населеними пунктами префектури: Міто, Коґа, Юкі, Сімодате.
1923 префектура постраждала від Великого кантоського землетрусу.
1949 засновано Університет Ібаракі в місті Міто.
1957 засновано перший в Японії Інститут ядерної енергетики в селі Токай, майбунтню Агенцію ядерної енергетики Японії. Перша японська ядерна електростанція в Токаї запрацювала 26 жовтня 1963.
1969 відкрито промисловий порт Касіма та розпочато перетворення міста Цукуба на міжнародний науково-освітній центр.
1973 засновано Університет Цукуба в місті Цукуба.

Адміністративний поділ

ред.

Освіта

ред.

Примітки

ред.
  1. Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 7 жовтня 2008 [1].
  2. Статистика префектури Ібаракі // Сайт префектури Ібаракі. Переглянуто 7 жовтня 2008 [2].
  3. а б в Дані сайту префектури Ібаракі [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.](яп.)
  4. Це складова однойменного гірського хребта розташованого на північному заході Ібаракі.
  5. Дані сайту префектури Ібаракі [Архівовано 15 червня 2008 у Wayback Machine.](яп.)

Джерела та література

ред.

Префектура Ібаракі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Ібаракі