Єхиднові

родина ссавців
(Перенаправлено з Єхидна (тварина))
Єхиднові
Час існування: міоцен — сучасність
Єхидна австралійська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Першозвірі (Prototheria)
Ряд: Однопрохідні (Monotremata)
Родина: Єхиднові (Tachyglossidae)
Gill, 1872
Роди
Синоніми
Echidnidae Burnett, 1830
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tachyglossidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tachyglossidae
EOL logo.svg EOL: 1680
ITIS logo.svg ITIS: 552308
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9259
Fossilworks: 39742

Єхиднові[1][2] (Tachyglossidae) — родина ссавців ряду Однопрохідних. Також відомі під їхнім австралійським ім'ям «колючий мурахоїд». Разом з качкодзьобом є нині єдиними представниками ряду Однопрохідних. В наш час існує три види єхидн, що належать до двох родів родини Єхиднові.

Загальні даніРедагувати

Єхиднові покриті грубою шерстю та голками. Максимальна довжина їхнього тіла становить приблизно 30 сантиметрів. Їхні щелепи витягнуті у вузький «дзьоб». Кінцівки єхидни короткі та вельми сильні, з великими кігтями, завдяки чому ці тварини є потужними копачами. Єхиднові не мають зубів, в них дуже маленький рот, тому харчуються вони злизуючи своїм довгим клейким язиком термітів, мурах, та інших невеликих безхребетних, котрих розчавлюють, притискаючи в роті язиком до піднебіння.

 
Проєхидна Брейна (Zaglossus bruijni)

Поведінка та спосіб життяРедагувати

Єхиднові більшу частину року (поза шлюбним сезоном, що настає в середині зими, звичайно в липні та серпні) проживають одинаками. Вони є територіальними тваринами, але сусідні території можуть дещо накладатись. Єхидна весь час повільно простує своєю територією у пошуках здобичі, не маючи постійного лігва. Незважаючи на своє товсте та незграбне тіло, вона плаває на подив добре і в змозі долати чималі водойми.

Ці тварини мають досить гострий зір і швидко помічають найменші рухи навколо себе. У випадку занепокоєння або якоїсь загрози єхидна швидко ховається у щільному чагарнику або в земляних чи скельних ущелинах. При відсутності таких природних притулків єхидна напрочуд швидко закопується у землю, доки зовні не залишаться лише кілька голок найвищої ділянки спини. Або, якщо місцевість рівна та відкрита, а ґрунт твердий, просто скручуються в кулю.

 
Коротконоса єхидна (Tachyglossus aculeatus) з о. Тасманія

Небагато хижаків може впоратись з таким захистом: досвідчені собаки дінго, лисиці, іноді кішки та свині можуть вбити дорослу єхидну, заставши її на ділянці твердого рівного ґрунту і атакуючи в черево (куля, у яку звертається єхидна, не є суцільною). Також, за деякими відомостями, на молодих єхидн полюють австралійські варани. Самиця єхидни відкладає одне яйце з м'якою шкарлупою через 22 доби після парування і розміщує його в своїй сумці. «Насиджування» займає десять діб; дитинча після цього харчується молоком, яке виділяється порами шкіри на двох молочних полях (однопрохідні ссавці не мають сосків), і лишається в сумці матері від 45 до 55 днів, поки в нього не почнуть рости голки. Після цього мати риє дитячу нору, де лишає дитинча, повертаючись кожні 4-5 днів, щоб нагодувати його молоком. Таким чином молода єхидна годується до семимісячного віку.

 
Коротконоса єхидна на монеті вартістю 5 австралійських центів

СистематикаРедагувати

Сучасні єхидни об'єднані в родину Єхиднові та розділяються на два роди:

  • рід Zaglossus (проєхидна) включає два сучасні види, а також два види, відомі за викопними рештками.
  • рід Tachyglossus (єхидна) включає єдиний сучасний вид; вимерлих видів цього роду наразі не знайдено.

Рід Zaglossus — Проєхидна

Обидва види цього роду є ендеміками Нової Гвінеї. Обидва вони рідкісні, не в останню чергу тому, що аборигени цього острова полюють на них заради їжі. Ці єхидни харчуються у листовій підстилці в лісах, полюючи на хробаків та комах.

  • Вид Zaglossus bruijni поширений у високогірних лісах Нової Гвінеї.
  • Вид Zaglossus attenboroughi[en] відкритий нещодавно, його представники мешкають у високогірних лісах та на гірських рівнинах.

Види Zaglossus robustus та Zaglossus hacketti є вимерлими, відомими за викопними рештками.

Рід Tachyglossus — Єхидна

Єхидна мешкає на південному сході Нової Гвінеї та майже на всій території Австралії: від Австралійських Альп, де взимку випадає сніг, до пустель середини континенту, всюди, де можна знайти її основну їжу — мурах та термітів. Тварини цього родуу дещо менші, ніж представники роду Zaglossus, а довжина шерсті більша: у підвиду, що мешкає в регіоні з найхолоднішими зимами (на о. Тасманія) шерсть часом навіть довша за голки.

Єхидна живе довго та легко адаптується до найрізноманітніших умов. В горах узимку вона впадає у сплячку, а в пустелі у спекотний денний час ховається в ущелинах скель і виходить на полювання тільки вночі (в інших частинах ареалу це денний вид). Але коли в пустелі прохолодно, то єхидна може бути активною і вдень.

Рід Megalibgwilia

Містить два викопні види: Megalibgwilia ramsayi та Megalibgwilia robusta.

РізнеРедагувати

Завезені в Австралію хижі ссавці та втрата звичних місць життя призвела до скорочення чисельності та території розповсюдження коротконосої єхидни. Коротконоса єхидна зображена на багатьох австралійських поштових марках, а також на монеті в 5 австралійських центів.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви / С. Харчук, І. Загороднюк // Geo & Bio. - 2019. - Т. 17. - С. 90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnnpm_2019_17_10
  • Єхиднові (Tachyglossus) // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 217.