Єфросинія Суздальська

Єфросинія Суздальська (в миру княжна Феодулія Михайлівна Чернігівська; нар. 1212 — пом. 25 вересня 1250) — православна свята, донька князя Михайла Чернігівського.

Єфросинія Суздальська
Evfrosinya of Suzdal.jpg
У чернецтві: Єфросинія (Евфросиния)
Народилася 1212(1212)
Померла 25 вересня 1250(1250-09-25)
Суздаль
Прославлений 18.09.1698
У лику преподобна
Головна святиня Різоположенський монастир (Суздаль)
День пам'яті прославляння - 18 вересня (1 жовтня); смерть 25 вересня (8 жовтня); 20 вересня - в Соборі Брянських святих, 23 червня - в Соборі Володимирських святих
Атрибути чернече вбрання
Медіафайли на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Її батьками був святий мученик князь Михайло Всеволодович Чернігівський, а матір'ю дочка Романа Мстиславича Галицького, ім'я якої до нас не дійшло. Згідно житія[1], Єфросинія виявилася першою, вимоленою дитиною, перед народженням якої пара старанно молилася. Боярин Феодор, пізніше замучений разом з князем в Орді, впливав на її освіту.

Освоїла грамоту в 9 років. Житіє повідомляє, що княжні в женихи був обраний брат Александра Невського Федір Ярославович, проте той помер несподівано в тринадцятирічному віці в Новгороді 5 червня 1233 року.

Княжна залишилася в Суздальському жіночому монастирі на честь Положення ризи Божої Матері, де незабаром прийняла постриг з ім'ям Єфросинія (на честь святої Єфросинії Александрійської). З часом стала ігуменею цього монастиря.

За ініціативою святої у Суздалі був заснований Троїцький монастир для постригу «мужатих дружин».

Рік смерті Єфросинії в життії не вказано. В літературі зустрічається дата — 1250 рік. Але вона є здогадкою.

У житії повідомляється, що свята була похована 27 вересня в Ризоположенській обителі, оплакана духовенством і всім народом.

Шанування і канонізаціяРедагувати

Початок загальноцерковного шанування Єфросинії почалося після хіротонії в 1517 році у єпископа Суздальського і Таруського настоятеля володимирського Богородице-Різдвяного монастиря архімандрита Геннадія, наближеного до великого князя Василія III.

Житіє було написане Григорієм, ченцем суздальського Спасо-Евфимійового монастиря. У ньому, крім розповіді про дива, скоєні святою за життя, розміщено два оповідання про посмертні чудеса, свідком яких був автор. Одне з них датоване 1 травня 1558 роком. Мабуть, житіє було створено на рубежі 50-х і 60-х років XVI століття[2].

18 вересня 1698 року з благословення патріарха Адріана митрополит Суздальський Іларіон звершив славлення преподобної Єфросинії. Тоді ж були знайдені мощі, поміщені в собор монастиря[2].

Результат розкриття мощей 12 лютого 1919 року у звіті VIII відділу Народного комісаріату юстиції РРФСР З'їзду Рад був описаний так: «текстильна лялька з шматками кісток»[3]. За радянської влади мощі потрапили до Суздальського музею, а 1988 році були передані до єдиної діючої на той час в Суздалі церкви в ім'я рівноапостольних Костянтина і Олени. З 1993 по 2010 рік церква перебувала в юрисдикції розкольницької Російської православної автономної церкви[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Преподобная Ефросиния Суздальская. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 10 серпня 2020. 
  2. а б в Православная энциклопедия, 2008.
  3. Отчет VIII-го (ликвидационного) Отдела Народного Комиссариата Юстиции VIII-му Всероссийскому Съезду Советов / П. А. Красиков. — Революция и церковь. — 1920. — № 9-12. — С. 70-82.

ЛітератураРедагувати