Єфремов Леонід Миколайович

радянський політик

Леонід Миколайович Єфремов (нар. 7 червня 1912(19120607), місто Воронеж, тепер Російська Федерація — 25 червня 2007, місто Москва) — радянський партійний, державний діяч. Перший секретар Курського (1952—1958), Горьковського (1958—1962) обкомів КПРС, Ставропольського крайкому КПРС (1964—1970). Кандидат у члени Президії ЦК КПРС (23 листопада 1962 — 29 березня 1966 року). Член Бюро ЦК КПРС по РРФСР з 1959 по січень 1965, перший заступника голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР з грудня 1962 по січень 1965. Член ЦК КПРС (1952—1971), член Центральної Ревізійної Комісії КПРС (1971—1989). Депутат Верховної Ради Російської РФСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3—7-го скликань.

Єфремов Леонід Миколайович
Народився 7 червня 1912(1912-06-07)
Воронеж, Російська імперія
Помер 24 червня 2007(2007-06-24) (95 років)
Москва, Росія
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Воронезький державний аграрний університетd
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Діти Єфремов Ігор Леонідович
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Біографія ред.

Народився в родині вчителя, рано втратив батька.

У 1933 році закінчив ремонтно-механічний факультет Воронезького інституту механізації сільського господарства.

У 1933—1935 роках — технічний керівник ремонтно-тракторних майстерень в місті Абакані Західно-Сибірського краю.

У 1935—1937 роках — завідувач машинно-технічного відділу, головний інженер виробничого управління Воронезького обласного земельного управління. З 1935 по 1941 рік навчався на механіко-машинобудівному факультеті Всесоюзного заочного індустріального інституту у Москві, але інститут не закінчив.

У 1937—1940 роках — інспектор, старший інспектор з ремонту обладнання, механік цеху, заступник головного механіка Воронезького авіаційного заводу № 18 імені Ворошилова.

У 1940—1941 роках — старший приймальник обладнання Торгового представництва СРСР в Німеччині.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1941 році повернувся на Воронезький авіаційний завод № 18, де до листопада 1941 року працював головним механіком. У листопаді 1941 разом із заводом був евакуйований до міста Куйбишева, де продовжив працювати головним механіком заводу № 18 до листопада 1944 року. З листопада 1944 по 1945 рік — парторг ЦК ВКП(б) Воронезького авіаційного заводу № 18 у місті Куйбишеві.

У 1945—1946 роках — 1-й секретар Кіровського районного комітету ВКП(б) міста Куйбишева.

У 1946—1949 роках — 2-й секретар Куйбишевського міського комітету ВКП(б) Куйбишевської області.

У 1949 — 31 травня 1951 року — 2-й секретар Куйбишевського обласного комітету ВКП(б).

7 червня 1951 — 26 вересня 1952 року — голова виконавчого комітету Куйбишевської обласної Ради депутатів трудящих.

Встигнувши пробути у серпні 1952 року два дні інспектором ЦК ВКП(б), був направлений на партійну роботу до Курська.

22 серпня 1952 — 26 серпня 1958 року — 1-й секретар Курського обласного комітету КПРС.

23 серпня 1958 — 7 грудня 1962 року — 1-й секретар Горьковського обласного комітету КПРС.

У грудні 1962 — січні 1965 року — 1-й заступник голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР і, одночасно, голова Бюро ЦК КПРС з керівництва сільським господарством Російської РФСР.

У грудні 1964 — 10 квітня 1970 року — 1-й секретар Ставропольського крайового комітету КПРС. На цій посаді його змінив Михайло Горбачов.

У березні 1970 — 1988 року — 1-й заступник голови Державного комітету РМ СРСР з науки і техніки.

З 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення. Проживав у Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви

Нагороди ред.

Джерела ред.