Відкрити головне меню

Геронім Стройновський

римо-католицький єпископ, економіст, письменник
(Перенаправлено з Єронім Стройновський)

Єронім Стройновський гербу Стжем'є (пол. Hieronim Stroynowski, лит. Jeronimas Stroinovskis; 20 вересня 1752, с. Великий Ходачків[2] — 5 серпня 1815, Ельнокамп біля Вільна) — польський правознавець, економіст, державний і релігійний діяч, єпископ Віленський (1814—1815), ректор Головної віленської школи та перший ректор імператорського Віленського університету. Брат економіста Валеріана Стройновского.

Єронім Стройновський
Hieronim Stroynowski
Hieronim Stroynowski by Franciszek Smuglewicz.PNG
Портрет пензля Франциска Смуглевича
Герб
Єпископ Віленський
16 вересня 1814 — 5 серпня 1815
Обрання: 16 вересня 1814
Церква: РКЦ
Попередник: Ян Непомуцен Коссаковський
Наступник: Анджей Бенедикт Клонґєвич
Єпископ-коад'ютор Луцької дієцезії
20 серпня 1804 — 16 вересня 1814
Обрання: 20 серпня 1804
 
Альма-матер: Ягеллонський університет
Науковий ступінь: доктор богослов'я, доктор права
Діяльність: педагог, економіст, письменник, єпископ
Національність: поляк
Народження: 20 вересня 1752(1752-09-20)[1]
с. Великий Ходачків
Смерть: 5 серпня 1815(1815-08-05) (62 роки)
Вільнюський район
Похований: м. Горохів
Батько: Бенедикт
Мати: Маріанна
Священство: 6 квітня 1776
Єп. хіротонія: 19 січня 1808
Посада: Ректор Віленського університету (1799—1808)
 
Нагороди:
Кавалер Ордена Святого Станіслава
Орден Святої Анни 1 ступеня
Геронім Стройновський у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в с. Великий Ходачків (нині Козівського району Тернопільської області) в сім'ї Бенедикта і Маріанни. Навчався у школі піярів у Золочеві і в 1766 році вступив до їхнього ордену в Подолинцю, прийнявши ім'я Єроніма від св. Бенедикта (хресне ім'я Єронім). Подальші філософсько-богословські студії продовжив у Подолинцю в тамтешній школі ордену. Священичі свячення отримав 6 квітня 1776 року. З 1774 року був учителем у піярських школах, між іншим, викладав у варшавській привілейованій колегії Collegium Nobilium спочатку геометрію і математику, логіку, метафізику, потім також природне право і політичну економію. Від 1781 року — викладач Віленського університету (тоді Головної школи Великого князівства Литовського). Від 1782 року перебував у Кракові, де в Ягеллонському університеті здобув ступінь доктора богослов'я і обох прав (цивільного і канонічного). У 1783 році повернувся до Вільна і став професором університету.

У 1791 році Чотирирічний сейм покликав його до праці в кодифікаціній комісії. Брав діяльну участь у розробці Конституції 3 травня (1790—1793) і нового кодексу цивільного та кримінального права (Кодекс Станіслава Августа; 1791). Промова Стройновского «Mowa o Konstytucji Rządu Ustanowioney dnia trzeciego i piątego Maja Roku 1791» принесла йому широку популярність; за розпорядженням Станіслава Августа була негайно надрукована. Гродненський Сейм 1793 року номінував його до Едукаційної комісії. Повернувшись до Вільна у 1793 році, знову став професором університету, а в 1799 році змінив Мартіна Почобута-Одляницкого на посаді ректора (до 1806 року).

Як економіст був прихильником і пропагатором фізіократії, одним із найвідоміших фізіократів на землях Речі Посполитої. У 1785 році опублікував працю під титулом «Nauka Prawa Przyrodzonego, Politycznego, Ekonomiki Politycznej i Prawa Narodów».

ЄпископРедагувати

 
Епітафія на честь Єроніма Стройновського у Віленській церкві святих Йоанів

20 серпня 1804 року номінований єпископом-коад'ютором Луцької дієцезії, а єпископську хіротонію отримав щойно 19 січня 1808 року. Від 1808 року був також адміністратором Віленської дієцезії, а 16 вересня 1814 року став її ординарієм.

Раптово помер 5 серпня 1815 року на хуторі під Вільном. Був похований, згідно із заповітом, у родинній усипальниці Стройновских у Горохові.

Нагороди і відзнакиРедагувати

Був членом Флорентійської Академії наук (1787) і академії Аркадія в Римі (1788), наукових товариств Росії і Польщі; був також членом масонської ложі «Старанний литвин» («Lithuaniens Zélés», «Gorliwy Litwin»).

ПриміткиРедагувати

  1. а б RKDartists
  2. Chodaczków 1.) wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.) — S. 604. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати