Єрмолін Іван Ілліч

Єрмолін Іван Ілліч (1911–1957) — співробітник органів держбезпеки, генерал-майор (1944). У 1943–1944 рр. начальник Управління контррозвідки СМЕРШ Харківського ВО, Білоруського ВО. У 1944–1945 рр. начальник Управління контррозвідки СМЕРШ Білорусько-Литовського ВО. У 1945–1946 рр. начальник Управління контррозвідки СМЕРШ Мінського ВО. У 1946–1952 рр. начальник Управління контррозвідки МГБ Білоруського ВО. Нагороджений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1948 «за успішне виконання спеціального завдання Уряду» по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні.

Єрмолін Іван Ілліч
Народився 1911
Вятська губернія, Російська імперія
Помер 1957
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність військовий керівник
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання CCCP army Rank general-major infobox.svg Генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Кутузова II ступеня
Орден Червоної ЗіркиОрден Червоної ЗіркиМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Заслужений працівник НКВС— 1942

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї селянина-бідняка в селі Івановська Вятської губернії.
Освіта: школа 2 ступені, м. Санчурськ Вятської губ. 1927; Хім.-технол. ін-т, Ленінград 07.28-09.33. Секретар волкома ВЛКСМ, с. Кушнур Яранського повіту Вятської губернії, серпень 1927 — липень 1928. В КПРС з травня 1939.

В органах ОГПУ-НКВД-СМЕРШ-МГБРедагувати

  • пом. оперуповн., оперуповн. ЕКО, КРО ПП ОГПУ — УГБ УНКВД Ленінгр. обл. 09.33-1938;
  • нач. 11 від. УГБ УНКВД Ленінгр. обл. 1938–1939;
  • нач. 2 від. ТУ УНКВС Ленингр. обл. 1939-22.01.41;
  • звільнений в запас 22.01.41;
  • декан ф-ту № 2 хім.-технол. ін-ту, Ленінград, лютий-червень 1941;
  • заст. нач. ОВ НКВД 27, 4 армій, Півн.-Зах. фронт 06.41-16.02.42;
  • нач. ОВ НКВД 4 уд. армії, Калінін. фронт 16.02.42 — 30.11.42;
  • нач. ОВ НКВД — ОКР СМЕРШ окремої армії військ НКВС — 70 армії, Центр. фронт 30.11.42-09.10.43;
  • нач. ОКР СМЕРШ Харьк. ВО 09.10.43 — серпень 1944;
  • нач. УКР СМЕРШ БВО серпень 1944 — 30.12.44;
  • нач. УКР СМЕРШ Білорус.-Литов. ВО 30.12.44-22.07.45;
  • нач. УКР СМЕРШ Мінск. ВО 22.07.45-04.02.46;
  • нач. УКР СМЕРШ — МГБ БВО 04.02.46-14.06.52;
  • в розпорядженні упр. кадрів МДБ СРСР 14.06.52-10.09.52;
  • звільнений 10.09.52 через хворобу.
  • Пенсіонер з 09.52, Ленінград.

ЗванняРедагувати

  • лейтенант ГБ;
  • капітан ГБ 27.04.39 (з лейтенанта);
  • майор ГБ 22.07.42;
  • полковник ГБ 14.02.43;
  • генерал-майор 21.02.44.

НагородиРедагувати

  • 3 ордени Червоного Прапора 25.03.45, 29.10.48;
  • орден Кутузова 2 ступеня 13.09.45;
  • 3 ордени Червоної Зірки 20.07.49, 24.08.49;
  • 3 медалі;
  • знак «Заслужений працівник НКВС» 19.12.42.

ПосиланняРедагувати