Відкрити головне меню

Віктор Федорович Єрмаков (нар. 9 вересня 1935(19350909), місто Дніпропетровськ, тепер місто Дніпро Дніпропетровської області) — радянський військовий діяч, генерал армії, командувач Центральної групи військ СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат РРФСР у 1990—1993 роках

Єрмаков Віктор Федорович
Viktor Yermakov 2.jpg
Народився 9 вересня 1935(1935-09-09) (83 роки)
Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність військовослужбовець, політик
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе
Учасник Війна в Афганістані 1979—1989
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d] і Q50378224?
Військове звання Генерал армії
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За відвагу на пожежі» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» Medal "To a Warrior-Internationalist from the Grateful Afghan People"

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в родині військовослужбовця. Під час Другої світової війни перебував у евакуації на Уралі. Закінчив середню школу у Тернопільській області.

З 1953 року служить у Радянській армії.

У 1956 році закінчив Київське училище самохідної артилерії.

Командував навчальним танковим взводом і танковою ротою в Прибалтійському військовому окрузі.

Член КПРС з 1961 року.

З 1966 року — заступник командира навчального танкового батальйону.

У 1970 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

З 1970 року — заступник командира мотострілецького полку, начальник штабу танкового полку. У 1973 році командував танковим полком, з 1973 року — заступник командира мотострілецької дивізії.

У 1976 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1976—1978 роках — командир 15-ї гвардійської танкової дивізії.

У грудні 1978 — липні 1980 року — командир 28-го армійського корпусу Центральної групи військ у місті Оломоуць (Чехословаччина).

У липні 1980 — травні 1982 року — командувач 14-ї армії Одеського військового округу.

У 1982 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У травні 1982 — листопаді 1983 року — командувач 40-ї армії, яка вела бойові дії в Афганістані у складі Обмеженого контингенту радянських військ.

У листопаді 1983 — жовтні 1984 року — 1-й заступник командувача військ Туркестанського військового округу.

У жовтні 1984 — грудні 1987 року — командувач Центральної групи військ на території Чехословаччини.

У листопаді 1987 — липні 1990 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

У липні 1990 — вересні 1991 року — заступник Міністра оборони СРСР з кадрів — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР.

З 1991 року — у відставці.

Після створення у 2008 році Служби генеральних інспекторів Міністерства оборони Російської Федерації працював генеральним інспектором Служби.

З 2006 року — 1-й заступник Голови Російського комітету ветеранів війни і військової служби. Голова Ради ветеранів Збройних сил Російської Федерації. Член правління і президії Загальноросійської громадської організації інвалідів війни в Афганістані і військової травми «Інваліди війни», член правління і президії Російського Союзу ветеранів Афганістану, голова ради Загальноросійської громадської організації ветеранів Збройних сил Російської Федерації.

ЗванняРедагувати

  • Генерал-майор танкових військ
  • Генерал-лейтенант (30.10.1981)
  • Генерал-полковник
  • Генерал армії (6.02.1991)

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-те скликання — 1985 р.

ПосиланняРедагувати

  • [1][недоступне посилання з червень 2019]