Єрмаков Віктор Федорович

Віктор Федорович Єрмаков (нар. 9 вересня 1935(19350909), Дніпропетровськ) — радянський військовий діяч, генерал армії, командувач Центральної групи військ СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат РРФСР у 1990—1993 роках

Єрмаков Віктор Федорович
Народився9 вересня 1935(1935-09-09) (88 років)
Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьвійськовослужбовець, політик
Alma materВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Знання мовросійська
УчасникВійна в Афганістані 1979—1989
Посададепутат Верховної Ради УРСР[d] і Deputy of the Supreme Soviet of the Russian Soviet Federative Socialist Republicd
Військове званнягенерал армії
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація) орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «За відвагу на пожежі» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Орден Червоного Прапора (Афганістан) Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» Медаль «В пам'ять 10-річчя виведення радянських військ з Афганістану»

Біографія

ред.

Народився в родині військовослужбовця. Під час Другої світової війни перебував у евакуації на Уралі. Закінчив середню школу у Тернопільській області.

З 1953 року служить у Радянській армії.

У 1956 році закінчив Київське училище самохідної артилерії.

Командував навчальним танковим взводом і танковою ротою в Прибалтійському військовому окрузі.

Член КПРС з 1961 року.

З 1966 року — заступник командира навчального танкового батальйону.

У 1970 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

З 1970 року — заступник командира мотострілецького полку, начальник штабу танкового полку. У 1973 році командував танковим полком, з 1973 року — заступник командира мотострілецької дивізії.

У 1976 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1976—1978 роках — командир 15-ї гвардійської танкової дивізії.

У грудні 1978 — липні 1980 року — командир 28-го армійського корпусу Центральної групи військ у місті Оломоуць (Чехословаччина).

У липні 1980 — травні 1982 року — командувач 14-ї армії Одеського військового округу.

У 1982 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У травні 1982 — листопаді 1983 року — командувач 40-ї армії, яка вела бойові дії в Афганістані у складі Обмеженого контингенту радянських військ.

У листопаді 1983 — жовтні 1984 року — 1-й заступник командувача військ Туркестанського військового округу.

У жовтні 1984 — грудні 1987 року — командувач Центральної групи військ на території Чехословаччини.

У листопаді 1987 — липні 1990 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

У липні 1990 — вересні 1991 року — заступник Міністра оборони СРСР з кадрів — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР.

З 1991 року — у відставці.

Після створення у 2008 році Служби генеральних інспекторів Міністерства оборони Російської Федерації працював генеральним інспектором Служби.

З 2006 року — 1-й заступник Голови Російського комітету ветеранів війни і військової служби. Голова Ради ветеранів Збройних сил Російської Федерації. Член правління і президії Загальноросійської громадської організації інвалідів війни в Афганістані і військової травми «Інваліди війни», член правління і президії Російського Союзу ветеранів Афганістану, голова ради Загальноросійської громадської організації ветеранів Збройних сил Російської Федерації.

Після створення 2008 року Служби генеральних інспекторів Міністерства оборони Російської Федерації є генеральним інспектором Міністерства оборони.[1]

З 2012 року є Головою Ради ветеранів Збройних сил Російської Федерації. Член правління і президії Загальноросійської громадської організації інвалідів війни в Афганістані та військової травми «Інваліди війни», член правління і президії Російського Союзу ветеранів Афганістану, голова ради Загальноросійської громадської організації ветеранів Збройних Сил Російської Федерації.[2]

Член центрального штабу Загальноросійського народного фронту.

Віце-президент Клубу воєначальників Російської Федерації (президент Клубу — генерал армії Куликов А. С.)[3] Автор спогадів про Афганську війну.

Санкції

ред.

15 січня 2023 року, через вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій України, передбачається блокування активів на території країни, припинення виконання економічних і фінансових зобов'язань, припинення культурних обмінів і співпраці, позбавлення українських держнагород.[4]

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Служить на благо Отечества. web.archive.org. 22 лютого 2020. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2023.
  2. Парк «Патриот» и Совет ветеранов ВС РФ: сотрудничеству быть! : Министерство обороны Российской Федерации. web.archive.org. 26 вересня 2015. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2023.
  3. В.Ф.ЕРМАКОВУ ИСПОЛНИЛСЯ 81 ГОД |. web.archive.org. 15 вересня 2016. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 15 березня 2023.
  4. ЄРМАКОВ Віктор Федорович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.

Література

ред.
  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-те скликання — 1985 р.

Посилання

ред.
  • [1][недоступне посилання з червня 2019]