Олевський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Olewsk «Олевська округа») — адміністративно-територіальна одиниця Житомирської генеральної округи райхскомісаріату Україна з центром в Олевську.

Kreisgebiet Olewsk
Олевський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Житомир
Уряд
 - Ґебітскомісар Фішер[1]
Населення (1943)
 - Усього 138,018
Джерело: territorial.de

Історія ред.

20 жовтня 1941 року опівдні[2] на території Барашівського, Городницького і Ємільчинського районів було утворено Ємільчинський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Emiltschino). Одночасно на території Олевського, Лугинського і Словечанського районів виник Олевський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Olewsk).

1 квітня 1943 року більшість розформованого Ємільчинського (Городницький район і Ємільчинський райони) та більшість тодішнього Олевського ґебіта (Лугинський і Олевський райони) утворили новий Олевський ґебіт. Барашівський район зі складу Ємільчинського ґебіта перейшов до Звягельського, а Словечанський район старого Олевського ґебіта було передано до Овруцького (нім. Kreisgebiet Owrutsch).

Таким чином, станом на 1 вересня 1943 року Олевський ґебіт поділявся на 4 німецькі райони: Городницький (нім. Rayon Gorodniza), Ємільчинський (нім. Rayon Emiltschino), Лугинський (нім. Rayon Lugini) і Олевський (нім. Rayon Olewsk).[2]

У 1941 році на території округи діяла Олевська республіка. В Олевську у вересні 1941 року друкувався орган «Поліської Січі» тижневик «Гайдамака», редактором якого був К. Сиголенко, а з 22 лютого 1942 до 1943 року виходив часопис «Олевські вісті»[3].

Примітки ред.

  1. С. В. Стельникович. Єврейська національна меншина України в політиці бульбівського руху
  2. а б [Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. (нім.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 3 липня 2017. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945.(нім.)]
  3. Періодична преса на окупованій території України. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 5 липня 2017.

Посилання ред.