Єлизавета Саксонська (герцогиня Генуї)

Єлизавета Саксонська (нім. Elisabeth von Sachsen), повне ім'я Марія Єлизавета Максиміліана Людовіка Амалія Франциска Софія Леопольдіна Анна Баптіста Ксаверія Непомусена Саксонська (нім. Maria Elisabeth Maximiliana Ludovika Amalie Franziska Sophia Leopoldine Anna Baptista Xaveria Nepomucena von Sachsen), (нар. 4 лютого 1830 — пом. 14 серпня 1912) — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька короля Саксонії Йоганна I та баварської принцеси Амалії Августи, дружина сардинського принца, герцога Генуї Фердинанда Савойського., у другому шлюбі — із Ніколо, маркізом Рапалло.

Єлизавета Саксонська
нім. Elisabeth von Sachsen
Elizabeth of Saxony.jpg
Єлизавета Саксонська у 1870-ті
1-а герцогиня Генуї
Початок правління: 22 квітня 1850
Кінець правління: 10 лютого 1855
Інші титули:графиня Рапалло (18561882)
Попередник: не було
Наступник:Ізабелла Марія Баварська
Дата народження: 4 лютого 1830(1830-02-04)
Місце народження:Дрезден, Королівство Саксонія
Дата смерті:14 серпня 1912(1912-08-14) (82 роки)
Місце смерті:Стреза, Італія
Чоловік:1) Фердинанд Савойський
2) Ніколо Рапалло
Діти:Маргарита, Томмазо
Династія:Веттіни
Савойська династія
Батько:Йоганн I
Мати:Амалія Августа Баварська

БіографіяРедагувати

Єлизавета народилась 4 лютого 1830 року у Дрездені. Вона була третьою дитиною і другою донькою в сім'ї саксонського кронпринца Йоганна та його дружини Амалії Августи Баварської. Дівчинка мала старшу сестру Марію Августу та брата Альберта. За наступні п'ятнадцять років з'явились шестеро молодших: Фрідріх Август, Георг, Марія Сидонія, Анна, Маргарита та Софія.

22 квітня 1850 року 20-річна Єлизавета пошлюбилася із 27-річним Фердинандом Савойським, герцогом Генуї, молодшим правлячого короля Сардинії Віктора Емануїла II. Союз був династичним, укладеним через політичні розрахункі. Подружжя ніколи не кохали одне одного. У них народилося двоє дітей:

1854 року її батько успадкував престол Саксонії від старшого брата і став королем. Чоловік у лютому 1855 помер, залишивши її удовицею. Та ще до закінчення офіційного траура, герцогиня вийшла таємно вийшла заміж вдруге. Весілля відбулося 4 жовтня 1856 року в Альє. Обранцем Єлизавети став її 31-річний камердинер, представник місцевої знаті, маркіз Ніколо Рапалло. Коли про це дізнався Віктор Емануїл II, то звелів їй залишити країну і навіть заборонив бачитися з дітьми. Проте згодом відмінив свої накази. При дворі пліткували, що шлюб герцогині виявився невдалим. Разом подружжя прожило майже тридцять років. Дытей у них не було [1]

1868 року її донька Маргарита вийшла заміж за свого кузена Умберто. Після смерті Віктора Емануїла II він успадкував італійський трон, і Маргарита стала королевою.

Взимку Єлизавета проживала в Турині, теплу пору року проводила на своїй віллі в Стрезі, розташованій на березі озера Маджоре. Щороку на початку осені її там навідувала донька. Навесні ж герцогиня здійснювала візит у відповідь до Риму.[2]

У похилому віці її змальовували як все ще красиву жінку із сріблясто-білим волоссям і гідною поставою.[2]

1908 брала участь у хрещенні своєї праонуки Джованни.[3]

1910 у Єлизавети стався апоплексичний удар. Донька і невістка терміново прибули до неї в Турин. [4]

14 серпня 1912 року Єлизавета померла на віллі в Стрезі.

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх Крістіан Саксонський
 
 
Марія Антонія Баварська
 
 
Фердинанд I
 
 
Марія Амалія Австрійська
 
 
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
 
 
Марія Франциска Зульцбахська
 
 
Карл Людвіг Баденський
 
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Саксонський
 
 
 
 
 
 
Кароліна Пармська
 
 
 
 
 
 
Максиміліан I
 
 
 
 
 
 
Кароліна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Саксонський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Августа Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. The New York Times. 14 серпня 1912[1] Архівовано 21 жовтень 2013 у Wayback Machine. (англ.)
  2. а б Tryphosa Bates-Batcheller. Italian Castles and Country Seats, Longmans, Green & Co., New York 1911.
  3. Королівські хрестини: Джованна Савойська [2] (англ.)
  4. The New York Times. 20 березня 1910 [3]

ПосиланняРедагувати