Єлизавета Люксембурзька

Коровела Угорщини, Чехії та Німеччини

Єлизаве́та Люксембу́рзька (чеськ. Alžběta Lucemburská, угор. Luxemburgi Erzsébet, 7 жовтня 1409, Вишеград — 19 грудня 1442, Дьєр) — королева Німеччини, Угорщини та Богемії, ерцгерцогиня Австрійська, титулярна королева Галичини та Володимирії.

Єлизавета Люксембурзька
угор. Luxemburgi Erzsébet
Єлизавета Люксембурзька
Єлизавета Люксембурзька
Статуя Єлизавети в Інсбруку
Єлизавета Люксембурзька
Прапор
Прапор
Королева Галіції і Лодомерії
1437 — 1442
Коронація: Титулярна
Попередник: Сигізмунд Люксембург
Наступник: Альбрехт Габсбург і Владислав Габсбург
Королева Угорщини
1437 — 1439
Коронація: 1 січня 1438, Секешфехервар
Попередник: Барбара Циллі
Наступник: Катерина Подебрад
Королева Німеччини
1438 — 1439
Королева Богемії
1438 — 1439
Коронація: 29 червня 1438, Прага
Попередник: Барбара Циллі
Наступник: Іоанна Розенталь
 
Народження: 7 жовтня 1409 або 28 лютого 1409
Вишеград, Сентендреський ярашd, Пешт, Угорщина[1]
Смерть: 19 грудня 1442 (33 роки)
Дьйор, Угорщина[1]
Поховання: Собор Секешфехервара
Країна: Німеччина
 Угорщина
Релігія: католицька церква
Партія: політик до появи політичних партійd
Рід: Люксембурги
Батько: Сигізмунд I Люксембург
Мати: Барбара Циллі
Шлюб: Альбрехт II
Діти: Ладислав Постум, Анна, Єлизавета

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Єлизавета була єдиною дочкою і спадкоємицею імператора Священної Римської Імперії, короля Угорщини, Богемії, титулярного короля Галичини і Волині Сигізмунда І Люксембурга та його дружини Барбари Циллі. Очікувалось, що чоловік Єлизавети, Альбрехт Австрійський, успадкує титули її батька завдяки шлюбу з нею. Проте після смерті Сигізмунда у 1437 році угорські дворяни не обрали її новою угорською королевою, оскільки з огляду на османську загрозу країна потребувала чоловіка, який міг би бути полководцем.

По смерті Альберта у 1439 році Єлизавета залишилась вагітною його сином. Тим часом чеські феодали проголосили міжкоролів'я, а угорські — вибрали новим королем польського короля Владислава ІІІ Варненчика. Проте частина угорських дворян все ж підтримали претензії Єлизавети та її новонародженого сина Ладислава, що спричинило громадянську війну в Угорщині. Однак війська прихильників Єлизавети швидко були розбиті, а з її смертю 1442 року в 33-річному віці громадянська війна завершилась закріпленням угорського престолу за Владиславом Варненчиком. А втім, через 2 роки Владислав загинув у молодому віці в битві під Варною, що дозволило сину Єлизавети Владиславу (Ласло V) все ж стати угорським королем при регентській раді.

Примітки

ред.

Література та джерела

ред.
  • Higgins, Sophia Elizabeth. Women of Europe in the fifteenth and sixteenth centuries. — 1885, Hurst and Blackett.
  • Bak, János M. The Laws of the Medieval Kingdom of Hungary: 1301—1457. — 1992, C. Schlacks.
  • Szilágyi, Sándor (ed.) A magyar nemzet története (The History of the Hungarian Nation) III. kötet (Part Three), Athenaeum, Budapest, 1895.
Попередник
Сигізмунд Люксембург
  Королева Галичини та Володимирії
1437-1439
титулярна правителька
  Наступник
Альбрехт II